ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,за участю прокурора Шевченко О.О.,розглянула в судовому засіданні у м. Києві 25 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2012 року.
Вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, без громадянства, раніше судимого вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2008 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців; звільненого 04 липня 2009 року умовно-достроково на 9 місяців 11 днів,
засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
за ст. 395 КК України - до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
На підставі статей 70, 72 КК України за сукупністю злочинів засудженому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано ОСОБА_5 невідбуту частину покарання за вироком від 07 листопада 2008 року і остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Красноармійського міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць 16 днів,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців.
За вироком суду засуджені визнані винними у тому, що вони 04 серпня 2009 року приблизно о 2-й год., за попередньою змовою між собою з метою крадіжки чужого майна (при цьому ОСОБА_5 діяв повторно) проникли в будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 4 750 грн.
Крім того, ОСОБА_5 засуджено за те, що він, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 червня 2009 року, порушив правила встановленого щодо нього адміністративного нагляду, самовільно залишив місце постійного проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, не з'являючись на реєстрацію до Красноармійського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області.
На вказані судові рішення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прокурор подав касаційну скаргу, у якій порушив питання про їх скасування і про направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання. Зазначив, що поза увагою суду залишилися тяжкість вчинених злочинів та дані про осіб засуджених, які раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробили, ніде не працюють. Крім того, прокурор вказав, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Про день та час розгляду справи у порядку касаційної процедури учасники кримінального провадження були поінформовані, однак вони не повідомили Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних про своє бажання брати участь у розгляді справи. Крім того, відповідно до вимог статей 362, 394 КПК України 1960 року участь засудженого в розгляді справи судом касаційної інстанції при перевірці судових рішень, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року, не є обов'язковою і це положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність засудженого, потерпілого під час розгляду справи у суді касаційній інстанції не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До початку касаційного розгляду справи прокурор листом від 24 грудня 2012 року № 69-4291вих-12 у відповідності зі ст. 390 КПК України 1960 року відкликав касаційну скаргу у справі щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про закриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 396 КПК України 1960 року у разі відкликання касаційної скарги касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене у касаційному порядку.
Як убачається з матеріалів справи, касаційних скарг від інших учасників процесу не надходило, а відклик касаційної скарги відповідно до ст. 390 КПК України 1960 року є правом прокурора.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційне провадження по кримінальній справі щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закрити.
Судді: І.В. Григор'єва Ж.М. Єленіна В.В. Щепоткіна