Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,суддів Мороза М.А., Слинька С.С.,за участю прокурора Саленка І.В.розглянула в судовому засіданні 20 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 1 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судиму, останній раз 02.09.1998 року

за ст. 94 КК України (1960) на 11 років 6 місяців

позбавлення волі, звільнену 16.01.2008 року

умовно-достроково на строк 1 рік 10 місяців 24 дня,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2012 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винною і засуджено за те, що вона 14 лютого 2011 року о 19 год. у квартирі за місцем свого проживання у м. Горлівка, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно завдала ОСОБА_6 удар ножем у живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну кваліфікацію її дій. Зазначає, що завдала удар ножем, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, викликаного насильством та образою з боку потерпілого. Стверджує, що алкогольні напої вживала ранком, а злочин вчинено увечері. Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати її дії на ст. 123 КК України та при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_5, думку прокурора, який вважав судові рішення законними, обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 в умисному спричиненні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження саме з підстав раптово виниклих неприязних стосунків ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказах і є правильним.

Даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 перебувала у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого ОСОБА_6, не виявлено.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно.

Факт перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння встановлений слідством і судом насамперед на підставі її власних показань.

Істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування вироку, не встановлено.

Як видно з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про її особу, обставини справи, які впливають на ступінь її відповідальності. Зокрема, суд узяв до уваги те, що ОСОБА_5 вину визнала частково, характеризується негативно, будучи неодноразово судимою, на шлях виправлення не стала, не працює, злочин вчинила у стані алкогольного сп'яніння.

Тому обране судом ОСОБА_5. покарання у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, ближче до найнижчої, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України не вбачається.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженої, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 1 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, її касаційну скаргу - без задоволення.