Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 29 лютого 2012 року.

Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 14 травня 2003 року Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 297 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на строк 1 рік 16 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2 30 березня 2010 року в с. Града Кременського району Тернопільської області, під час проведення санкціонованої оперативної закупки наркотичного засобу, збув подрібнену речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - макову соломку, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 55,45 грам.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 29 лютого 2012 року вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що досудове та судове слідство по справи проведене з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оперативна закупка проводились без дотримання вимог закону. В матеріалах справи немає належних та допустимих доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_2 злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У касаційній скарзі захисника в інтересах засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України фактичні обставини справи перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Перевіривши матеріали кримінальної справи, з урахуванням встановлених судом першої інстанції і перевірених апеляційним судом фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Як вбачається з попереднього вироку Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 липня 2010 року, засуджений ОСОБА_2 під час судового розгляду справи, за участю захисника ОСОБА_1, повністю визнав себе винним у скоєному злочині, розкаявся та дав змістовні пояснення з проводу обставин справи та погодився на скорочену процедуру розгляду кримінальної справи. Даний вирок був переглянутий Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України, та ухвалою від 5 квітня 2011 року вирок був скасований з направленням справи на новий судовий розгляд з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

При новому розгляді справи з участю захисника засудженого суд провів повне дослідження усіх матеріалів кримінальної справи та допитав свідків. В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнавав себе винним та давав визнавальні показання, які обґрунтовано покладені в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним. Показання засудженого повністю узгоджуються з показання свідків та наявними у справі доказами. З цим погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги захисника щодо проведення оперативної закупки наркотичних засобів з істотним порушенням вимог Кримінально-процесуального закону, були належно перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і спростовані із зазначенням у вироку та ухвалі відповідних мотивів прийнятого рішення.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити усі доводи апеляцій, у тому числі, якщо для того є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою, а доводи апелянта - безпідставними.

Залишаючи апеляцію захисника без задоволення, апеляційний суд дотримався цих вимог закону, перевірив та дав вірну оцінку усім доводам його апеляції із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення, у тому числі й тим, які за своїм змістом аналогічні доводам його касаційної скарги.

При призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції від 05.04.2001 року) суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, та, з урахуванням вказівок ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2011 року, обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, судом касаційної інстанції не встановлено. Підстави для призначення засудженому більш м'якого покарання відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 29 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.