Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2012 року.

Вироком Калінінського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 25 червня 2008 року Калінінським районним судом міста Донецька за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 17 лютого 2011 року умовно-достроково на 10 місяців 14 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Калінінського районного суду міста Донецька від 25 червня 2008 року та остаточно призначено до відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку ОСОБА_1, 17 червня 2011 року приблизно о 17 годині, повторно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали справи відносної якої виділені в окреме провадження, групою осіб, знаходячись в приміщенні аптеки «Хорошая» по вул. Ілліча-90 міста Донецька, викрали мобільний телефон «Нокиа-5228» з чохлом від нього, сім-карткою з залишком на рахунку 20 грн., загальною вартістю 1196 грн., заподіявши працівнику аптеки ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2012 року вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у кримінальній справі щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що висновки суду про доведеність його вини є необґрунтованими та суперечливими. Мобільний телефон він в аптеці знайшов.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скарги засудженого ОСОБА_1 про відсутність доказів його вини, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірялись судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які узгоджуються між собою та в сукупності з показаннями самого засудженого ОСОБА_1 дають повну картину обставин скоєного злочину.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про непереконливість доводів засудженого щодо того, що він не викрав мобільний телефон, а знайшов його.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено. Підстави для призначення засудженому більш м'якого покарання відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.