Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Казнадзея В.В.

розглянула в судовому засіданні 20 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Турчинської О.Є. на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, яка відповідно до вимог ст. 89 КК України не має судимості,

засуджено за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватою і засуджено за те, що вона в серпні 2009 року в м. Ківерці придбала декілька кущів маку, які в середині жовтня 2009 року за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, подрібнила та виготовила наркотичний засіб - макову солому, частину якої, а саме 5 двістіграмових стаканів за 500 грн. незаконно збула ОСОБА_3

Вона ж повторно, в кінці жовтня 2009 року на присадибній ділянці за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1, зірвала наркотичний засіб - марихуану, який перенесла в будинок, де шляхом подрібнення виготовила наркотичний засіб, частину з якого перенесла в будинок, частину з якого 29 жовтня 2009 року близько 12-10 год. за місцем свого проживання за 400 грн. незаконно збула ОСОБА_3, який згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуана), маса якого складає 41,3 г.

ОСОБА_2 30 жовтня 2009 року близько 13 год. за місцем свого проживання за 400 грн. повторно, незаконно збула ОСОБА_3 частину раніше виготовленого особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуану), масою 54,48 г.

Вона ж, повторно, 30 жовтня 2009 року близько 15 год. за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_4 частину раніше виготовленого особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуану), масою 30,22 г.

Вона ж, потворно, в серпні 2009 року придбала в м. Ківерці декілька кущів маку, які зберігала в кухні будинку за адресою АДРЕСА_1, які 30 жовтня 2010 року були вилучені працівниками міліції в ході проведення обшуку, вилучений наркотичний засіб згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, маса якого складає 418,77 г.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника, - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію інкримінованого засудженій злочину та доведеність її вини, просить зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому прокурор вказує на те, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженої, кількість епізодів злочинної діяльності та неправильно застосував ст. 69 КК України, а апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, не врахував всі її доводи і прийняте рішення не вмотивував, чим істотно порушив процесуальний закон.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги та законність судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації її дій за ст. 307 ч.2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про неправильність застосування ст. 69 КК України та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженої внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_2 покарання.

При призначені ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про її особу та обставини, що пом'якшують покарання. Так, суд першої інстанції врахував те, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_2 визнано винною і засуджено, є тяжким, те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, тяжкий стан її здоров'я. Враховано судом і те, що ОСОБА_2 вину визнала повністю і щиро розкаялася та обґрунтовано визнано ці обставини такими, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом встановлено не було.

Відповідно до ст. 69 ч.1 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженій покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано визнав ряд обставин такими, що пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з врахуванням особи винної дають підстави для призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК України.

Отже, покарання засудженій призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів, призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляції прокурора суд апеляційної інстанції її доводи, які є аналогічними доводам касаційної скарги, перевірив і своє рішення належним чином мотивував. ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.