Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,суддів:Щепоткіної В.В., Єленіної Ж.М., за участю прокурора Матюшевої О.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2012 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 12 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 12 березня 2012 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, за ч. 2 ст. 272 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктів підприємницької діяльності, виконанням адміністративно-господарських функцій, а також функцій, пов'язаних з обліком робочого часу і контролю за ним строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, виконуючи обов'язки начальника ділянки підготовчих робіт підприємства ТОВ ПК «Красноармійськвугілля», будучи відповідальним за проходження і ремонт гірничих виробок, дотримання вимог техніки безпеки і охорони праці на ділянці вентиляційного штреку 2 північної лави пласта к5 горизонту 825 м блоку 4 шахти Стаханова по вул. Шосейній 1, у м. Димитрів Донецької області, в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», статей 19, 26, 49 Гірничого закону України, пунктів 19.1.ІV, 15.5. ІV, 16.5. ІV, 1.3.V Правил безпеки у вугільних шахтах, пунктів 1.2, 2.4, 2.20, 2.23, 2.24, 5.1 Посадової інструкції начальника ділянки підготовчих робіт, ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи присутнім при проведенні робіт, достовірно знаючи, що заходи щодо посилення кріплення виробки при вході вибою вентиляційного штреку в зону підвищеного гірничого тиску не виконуються, не вжив заходів щодо їх виконання та усунення виявлених порушень, не зупинив ведення робіт на вказаній ділянці, в результаті чого близько 18:10 стався обвал порід крівлі гірничої виробки та були смертельно травмовані прохідники ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які в той час знаходились у вибої вентиляційного штреку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2012 року вирок суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд, звільнивши засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановив йому мінімальний іспитовий строк тривалістю в 1 рік, що не слугуватиме меті покарання. В порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України суд поклав на засудженого обов'язок з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи, в той час, коли вказана норма встановлює обов'язок з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Крім того, вказує на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктів підприємницької діяльності, виконанням адміністративно-господарських функції, а також функцій, пов'язаних з обліком робочого часу і контролю за ним, оскільки таке покарання не відповідає обов'язкам, які засуджений виконував на підприємстві.

Засуджений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_8 подали заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких просили судові рішення щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на часткове підтримання касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_5 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 272 КК України не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржувались.

Призначаючи ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, суд, належним чином мотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, врахувавши при цьому тяжкість вчиненого ним злочину, який є тяжким, особу винного, який вину визнав, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, тому правильно застосував ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Таке основне покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Проте обґрунтованими є доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_5 додаткового покарання.

З огляду на зміст ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання застосовується у тому разі, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою винного або із зайняттям ним певною діяльністю.

Суд призначив ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктів підприємницької діяльності, виконанням адміністративно-господарських функції, а також функцій, пов'язаних з обліком робочого часу і контролю за ним строком на 1 рік.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 виконував обов'язки начальника ділянки підготовчих робіт, тобто був особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями, і саме неналежне виконання ним своїх обов'язків перебуває у причинному зв'язку з тяжкими наслідками, що настали. Тому, суд обґрунтовано позбавив його права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. Натомість є неумотивованими та підлягають зміні вирок та ухвала щодо ОСОБА_5 в частині позбавлення його права обіймати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктів підприємницької діяльності, а також виконувати функції, пов'язані з обліком робочого часу і контролю за ним, оскільки такі обмеження суперечать змісту ст. 55 КК України та не відповідають меті покарання.

Щодо доводів прокурора з приводу уточнення назви органу, який здійснює контроль за виконанням покладених на ОСОБА_5 обов'язків, то ці питання, за необхідністю, можуть бути вирішені в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року, та відповідно до ст. 398 цього Кодексу не є підставою для зміни або скасування судових рішень.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Димитровського міського суду Донецької області від 12 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Виключити з вироку та ухвали рішення про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктів підприємницької діяльності, а також виконувати функції, пов'язані з обліком робочого часу і контролю за ним.