Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, та захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, на вирок Комсомольського районного суду міста Херсона від 8 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року.

Вироком Комсомольського районного суду міста Херсона від 8 лютого 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо цивільного позову, речових доказів та судових витрат по справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, з урахуванням змін внесених апеляційним судом, ОСОБА_2 протягом лютого - березня 2011 року вчинив дії по організації розбійного нападу з метою заволодіння майном ВАТ «Рембиттехінка», що знаходиться в місті Херсоні по вул. Нефтяників, 15-а. Для цього придбав, як знаряддя злочину, пневматичний газобалонний пістолет марки «А-112» НОМЕР_1, який передав ОСОБА_6 для його використання під час нападу.

5 березня 2011 року приблизно о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_4, знаходячись в м. Херсоні неподалік від в'їзду на територію ВАТ «Рембиттехінка», що вул. Нефтяників, 15-а, умисно, з корисливих мотивів, виконуючи відведену для себе роль у розробленому ним плані, з метою попередження розкриття сторонніми особами протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також своєчасного їх повідомлення за допомогою мобільного зв'язку про виниклу небезпеку, спостерігав за рухом транспортних засобів та переміщенням людей в районі місця злочину.

В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діючи згідно раніше розробленого ОСОБА_2 плану, знаходячись в приміщенні диспетчерської ВАТ «Рембиттехніка», скоїли розбійний напад на ОСОБА_7 Вони, погрожуючи йому застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, а саме - демонстрації ОСОБА_6 пневматичного газобалонного пістолету, який ОСОБА_7 реально сприймав, як загрозу для свого життя та здоров'я, заволоділи грошовими коштами ВАТ «Рембиттехніка» в сумі 3.575 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року вирок Комсомольського районного суду міста Херсона від 8 лютого 2012 року змінено.

В мотивувальній частині вироку слова «поєднане з насильством» замінені на слова «з погрозою застосування насильства».

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень та перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що суд не розмежував роль кожного засудженого у вчиненні злочину, матеріали справи не містять доказів на підтвердження інформування ОСОБА_4, що під час викрадення грошей буде застосовуватися газовий пістолет.

Захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що досудове слідство проведено неповно і однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що у його підзахисного ОСОБА_2 була домовленість з іншими засудженими про здійснення крадіжки, а не розбійного нападу.

Захисник ОСОБА_5 порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень та перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України та призначення покарання із застосуванням положення ст. 75 КК України. Вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 саме у розбійному нападі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисників не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційних скаргах захисників порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, що потягло неправильним застосуванням судом кримінального закону, а саме, невірну кваліфікацію дій засуджених. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг захисників колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скарг захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про необхідність перекваліфікації дій засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, а також доводів захисника ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_2 обвинувачення, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина засуджених в інкримінованому їм злочині, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірялись судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання потерпілого ОСОБА_7, що 5 березня 2011 року біля 20 год. двоє осіб увірвавшись до кабінету диспетчерської вчинили розбійний напад під час якого ОСОБА_6, направивши на нього пістолет, який він сприймав, як реальну зброю, погрожував застосувати небезпечне для його життя насильство, а тому він видав нападникам гроші. Із показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що в кімнаті квартири де мешкав засуджений ОСОБА_6 була виявлена частина грошей та зазначений пістолет. Ці показання свідків узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Згідно протоколу впізнання від 13 квітня 2011 року свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_2 як особу, якій він передав свій пневматичний пістолет.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій захисників і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам даних касаційних скарг, належним чином перевірені й спростовані.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні засудженим покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ними злочину, дані про особу засуджених, обставини справи, які впливають на ступінь їх відповідальності, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням принципу індивідуалізації призначеного покарання.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, розгляді справи в суді, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засуджених судом касаційної інстанції не встановлено. Підстави для призначення засудженим більш м'якого покарання, або застосування ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, залишити без задоволення, а вирок Комсомольського районного суду міста Херсона від 8 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 - без зміни.