Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

засудженого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 6 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2012 року.

Вироком Миргородського міськрайонного суду міста Полтавської області від 6 березня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_1 12 липня 2011 року близько 19 години 30 хвилин в приміщенні гаражу АДРЕСА_1, на ґрунті тривалих неприязних відносин, в ході сварки, умисно наніс ОСОБА_2 один удар кулаком руки по голові, в результаті чого потерпілій були завдані тілесні ушкодження у виді синця в ділянці лівого тім'яного бугра, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2012 року вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 6 березня 2012 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не доведена, а тому по справі необхідно постановити виправдувальний вирок. Обґрунтовуючи скаргу посилається на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Потерпіла ОСОБА_2 у своїх запереченнях просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення. Вважає доводи касаційної скарги засудженого необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу та просив скасувати оскаржувані судові рішення, думку потерпілої, яка просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни, думку прокурора, який також просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги та заперечень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скарги засудженого ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження скоєння ним злочину, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, які перевірялись судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, показання потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших, які узгоджуються між собою та в своїй сукупності дають повну картину обставин скоєного злочину. Характер тілесних ушкоджень у потерпілої підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, лікарів ОСОБА_9 та інших, які узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 500 від 23 грудня 2011 року та медичною карткою стаціонарного хворого № 5625/514 про проходження лікування потерпілою ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про непереконливість доводів засудженого щодо того, що він не скоював інкримінований злочин.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, та обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, належним чином перевірені й спростовані.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 6 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.