Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Лагнюка М.М., Суржка А.В.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 13 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області, на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 4 квітня 2012 року.

Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2, 28 травня 2011 року у денний час, знаходячись біля другої річкової дамби р. Стрижень, урочища «Ялівщина», що по вул. героїв Чорнобиля у м. Чернігові, знайшов та незаконно з метою збуту привласнив поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить психотропну речовину (метамфетамін), котру, незаконно, з метою збуту, зберігаючи при собі, у той самий день та час переніс до будинку по АДРЕСА_1, де з метою збуту розфасував у два поліетиленові пакети і один паперовий згорток, та незаконно зберігав їх у зазначеному будинку.

30 травня 2011 року близько 16 години, ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_3 порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін, маса якого в порошкоподібній речовині становила 0,059 г, а решту речовини продовжив з метою збуту незаконно зберігати за місцем свого проживання.

3 червня 2011 року близько 19 години, ОСОБА_2, приніс до приміщення нічного клубу «Градецький», що по вул. Миру, 68 в м. Чернігові, два поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, вагою 0,011 г та 0,013 г, що містить у своєму складі психотропну речовину, де в той самий день близько 19 години 30 хвилин, знаходячись за столиком приміщення нічного клубу, що є місцем для проведення культурних заходів, незаконно збув ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 4 квітня 2012 року вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2012 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засуджених внаслідок м'якості. Зазначає, що призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином враховано усіх обставини скоєного злочину та рівень його суспільної небезпеки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, пояснення засудженого та його захисника, які просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку суду, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України в редакції від 05. 04 2001 року є вірними та в касаційній скарзі прокурора не заперечуються.

Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги прокурора про те, що звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, з встановленням іспитового строку і покладенням на нього певних обов'язків, не будуть достатніми для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Так, застосовуючи до засудженого ОСОБА_2 вимоги ст. ст. 75, 76 КК України і звільняючи його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України, суд першої інстанції врахував тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані про особу засудженого, його молодий вік, незадовільний стан здоров'я, наявність роботи, позитивні характеристики з місць роботи та проживання, відсутність попередніх притягнень до адміністративної і кримінальної відповідальності. Суд визнав також, що предметом злочину була незначна кількість психотропної речовини, а з боку правоохоронних органів мало місце здійснення оперативних закупок, що виключало вільний вихід психотропних речовин поза межі контролю з боку працівників міліції та ненастання, у зв'язку з цим негативних наслідків для суспільства. Наведені обставини за переконанням судів першої та апеляційної інстанцій, свідчать про можливість виправлення засудженого без ізоляції його від суспільства і відбування ним реального покарання.

З такими висновками судів погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Не можуть обтяжувати вину дані про те, що ОСОБА_2 вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та з корисливих мотивів, на які є посилання у скарзі. Оскільки перша обставина відноситься до об'єктивної сторони злочину, а корисливий мотив є лише факультативною ознакою цього злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України наведені прокурором обставини не можуть обтяжувати вину особи.

Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Будь-яких підстав для призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, по справі не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 4 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без зміни.