5-5385км12 Про хуліганські дії, скоєні у стані алкогольного сп'яніння - 11.12.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 11 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2012 року щодо неї.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Російської Федерації, таку, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 1470 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 3000 грн - моральної; на користь потерпілого ОСОБА_8 - 40 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як установив суд, ОСОБА_5 14 січня 2011 року приблизно о 18:30 у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7, умисно з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, почала висловлюватися на адресу останньої нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. В процесі конфлікту ОСОБА_5 умисно спричинила ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження та пошкодила кофту потерпілої.

При цьому засуджена не реагувала на вимоги потерпілої та ОСОБА_8 припинити протиправні дії, а коли останній вивів ОСОБА_5 на сходову клітину під'їзду, остання, продовжуючи свої хуліганські дії, умисно пошкодила потерпілому ОСОБА_8 одяг, чим спричинила йому збитки на суму 40 грн.

Протиправні дії засудженої було припинено о 18:30 працівниками міліції.

Того ж дня о 20:00 ОСОБА_5 умисно, продовжуючи свої хуліганські дії, усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці - під'їзді будинку, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, пошкодила невстановленим предметом двері квартири ОСОБА_7, при цьому продовжувала голосно висловлюватися нецензурною лайкою на адресу потерпілої. У результаті протиправної поведінки потерпілій було заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 1470 грн.

Дії ОСОБА_5 тривали до 23:00, чим було порушено громадський порядок та відпочинок мешканців під'їзду.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування судових рішень та закриття справи щодо неї внаслідок відсутності в її діях складу злочину, а також про постановлення судом касаційної інстанції окремої ухвали про направлення в органи досудового слідства матеріалів відносно ОСОБА_7 для порушення кримінальної справи проти неї. Зазначає, що інкримінованого їй злочину не вчиняла, а висновки суду ґрунтуються на суперечливих доказах, яким суд не дав належної оцінки. Стверджує про порушення під час досудового слідства її права на захист, про безпідставне незадоволення судом її клопотань та завищення розміру цивільного позову.

На касаційну скаргу надійшло заперечення від потерпілої ОСОБА_7, в якому остання просила залишити скаргу засудженої без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу частково та просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд внаслідок невідповідності ухвали вимогам ст. 377 КПК України, зазначив, що викладена в ухвалі фабула не відповідає пред'явленому ОСОБА_5 та доведеному у вироку обвинуваченню, а твердження засудженої про невірне визначення ступеню тяжкості вчиненого нею злочину не знайшли свого відображення в ухвалі апеляційного суду, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженої підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, аналіз доказів, досліджених під час судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді даної справи та винесенні ухвали не дотримався вимог вказаної норми кримінально - процесуального закону.

Не погодившись із вироком суду першої інстанції, засуджена подала апеляцію, в якій порушувала питання про скасування вироку з мотивів невідповідності вироку суду фактичним обставинам справи та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.

Зокрема, в апеляції та доповненні до неї ОСОБА_5 стверджувала про те, що її винуватість у даному злочині не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а обвинувачення ґрунтується на суперечливих та непослідовних показаннях свідків, які є близькими друзями потерпілої, а отже зацікавленими особами. Зазначала, що судом безпідставно було відмовлено у задоволенні її клопотань про проведення експертиз. Крім того, посилалася на порушення органом досудового слідства строків проведення розслідування, порушення її права на захист у зв'язку з безпідставним, на думку засудженої, затриманням її та несвоєчасним врученням їй обвинувального висновку, а також стверджувала про фальсифікацію матеріалів справи. ОСОБА_5 у своїй апеляції також посилалася на неправильне визначення судом ступеня тяжкості інкримінованого їй злочину. Крім того, вказувала на те, що розмір стягненої з неї суми в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_7, є завищений та необґрунтований.

Відхиляючи доводи апеляції, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 ґрунтуються на всебічно досліджених та вірно оцінених судом доказах, а кваліфікація її дій є вірною.

При цьому суд апеляційної інстанції у порушення вимог кримінально-процесуального закону жодним чином не спростував доводів поданої апеляції стосовно істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, зазначивши, що засуджена не конкретизує ці порушення у скарзі. На інші доводи апеляції суд взагалі не дав відповіді в ухвалі.

Отже, суд апеляційної інстанції формально розглянув матеріали справи, не дав належної та обґрунтованої відповіді на доводи поданої апеляції, чим порушив право засудженої на об'єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції ОСОБА_5 було засуджено за вчинення хуліганських дій, потерпілими від яких було визнано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Згідно обвинувачення, яке визнав доведеним місцевий суд, ОСОБА_5 14 січня 2011 року продовжуючи свої хуліганські дії, умисно пошкодила потерпілому ОСОБА_8 одяг, чим спричинила йому збитки на суму 40 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції при формулюванні в ухвалі обвинувачення, визнаного судом доведеним, фактично змінив пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, виключивши з нього епізод протиправних дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 та заподіяння йому матеріальної шкоди. При цьому апеляційний суд не навів мотивів такого рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід врахувати вищезазначене, ретельно дослідити доводи апеляції засудженої, дати їм та висновкам суду першої інстанції відповідну оцінку, прийняти обґрунтоване законне рішення та належним чином його мотивувати.