Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Франтовської Т.І., Суржка А.В.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 6 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами з доповненнями захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_4, та захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_5, на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року.

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2011 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів, судових витрат та заявлених у справі цивільних позовів.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та з двома невстановленими слідством особами, 30 грудня 2009 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, неподалік від центрального в'їзду на територію ВАТ «Київське автотранспортне підприємство - 13054», яке розташоване по вул. Малинській, 20, в місті Києві, діючи згідно раніше обумовленого плану, використовуючи предмет, схожий на вогнепальну зброю, скоїли розбійний напад на ОСОБА_6 і ОСОБА_7, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, та заволоділи чужим майном поліетиленовим пакетом та портфелем, в яких знаходились гроші, що належали ВАТ «Київське автотранспортне підприємство - 13054» та іншим зазначеним у вироку підприємствам, на загальну суму 652 047,23 грн., що в 250 і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати і є особливо великим розміром.

З викраденими грошима ОСОБА_4, ОСОБА_5 та дві невстановлені слідством особи зникли з місця скоєння злочину.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року вирок Святошинського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2011 року змінено.

Дії засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині використання предмета, схожого на вогнепальну зброю, визначені не як застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, а як погрозу застосування такого насильства.

Призначене засудженим покарання пом'якшено до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засуджених.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_2 порушує питання про перевірку оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства. Вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення. В доповненнях до касаційної скарги захисник просить про пом'якшення покарання ОСОБА_4.

У касаційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_1 порушує питання про перевірку оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства. Вважає, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_5 по пред'явленому йому обвинуваченні. В доповненнях до касаційної скарги ставиться прохання про пом'якшення покарання ОСОБА_5, оскільки воно не відповідає особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримавши доводи касаційних скарг, просили про пом'якшення покарання засудженим, думку представника цивільного позивача, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг та просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисників не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У касаційних скаргах захисників в інтересах засуджених порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Перевіривши матеріали кримінальної справи та встановлені судом першої інстанції і перевірені апеляційним судом фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з кваліфікацією дій засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України, з урахуванням змін внесених судом апеляційної інстанції.

Доводи касаційних скарг щодо неповноти досудового слідства, а також однобічності судового розгляду справи, були належно перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і спростовані із зазначенням у вироку та ухвалі відповідних мотивів прийнятого рішення.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити усі доводи апеляцій, у тому числі, якщо для того є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою, а доводи апелянта - безпідставними.

Частково задовольняючи апеляції захисників засуджених, апеляційний суд дотримався цих вимог закону, перевірив та дав вірну оцінку усім доводам їх апеляцій із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення, у тому числі й тим, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст. 187 КК України, судом касаційної інстанції не встановлено.

Твердження захисників щодо невідповідності призначеного покарання особам засуджених внаслідок суворості були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який дав цим доводам належну оцінку.

Так, змінюючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженим покарання, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, правильно встановивши ступінь тяжкості вчиненого злочину та відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не врахував встановлені у вироку дані про особу засуджених і призначив їм покарання близьке до максимального, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 187 КК України, у виді 14 років позбавлення волі, кожному.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції дані про особу засуджених, які обидва раніше не судимі, характеризуються позитивно, мають постійне місце проживання, сім'ї, апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність пом'якшення засудженим покарання, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Колегія суддів, вважає призначене засудженим покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження скоєння нових злочинів. Підстав для призначення засудженим мінімального покарання, про що йдеться в касаційних скаргах захисників, або застосування вимог ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційні скарги з доповненнями захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_4, та захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_5, залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без зміни.