Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Пойди М.Ф., Бех М.О., суддів - Бех М.О., Кульбаби В.М. з участю прокурора - Парусова А.М.,

засудженого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2013 року, -

Вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, -

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У справі вирішено питання судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 31 грудня 2009 року близько 00годин 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою фізично покарати ОСОБА_3 за те, що останній вимкнув свій стаціонарний телефон, спарений зі стаціонарним телефоном сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_1, належного ОСОБА_4, куди перед цим декілька разів телефонував ОСОБА_1, прийшов до домоволодіння потерпілого ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2, та, викликавши з будинку потерпілого, на його подвір'ї, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно почав завдавати численні удари руками та ногами в область голови, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 легкі тілесні ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2013 року вирок місцевого суду змінено, ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнено на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, в зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В частині цивільного позову вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року скасовано, а матеріали справи направлено на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати зазначені судові рішення у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на додаткове розслідування. В обґрунтування скарги вказує, що досудове слідство проведено необ'єктивно та упереджено, зазначає, що жодних доказів про винуватість ОСОБА_1 не встановлено.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого та його захисника, які підтримали доводи касаційної скарги, прокурора, який скаргу вважав необґрунтованою, а судові рішення - законними, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив і правильно оцінив.

Доводи захисника про незаконність засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України є безпідставними і не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Ці показання узгоджуються між собою, відповідають матеріалам справи й підтверджуються іншими зібраними доказами, зокрема, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого та свідка ОСОБА_5, висновками судово-медичних експертиз і повністю спростовують доводи, наведені у касаційній скарзі про незаконність засудження ОСОБА_1

Будь-яких даних, які би ставили під сумнів достовірність наявних у справі доказів, під час перевірки матеріалів справи не встановлено.

Підстав сумніватися в правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України колегія суддів не вбачає.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд безпідставно відмовив засудженому в допиті ряду свідків, не може розцінюватися, як істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону, оскільки, як убачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, свідки, зазначені в додатку до обвинувального висновку та у клопотанні захисника ОСОБА_2, були допитані в судовому засіданні.

Виходячи з положень кримінально-процесуального закону, клопотання учасників судового розгляду вирішується судом на власний розсуд і задоволення цих клопотань є правом суду, а не його обов'язком.

Не знайшли свого підтвердження під час вивчення справи і твердження захисника про наявність суперечностей у показаннях потерпілого, які протягом всього досудового та судового слідства є послідовними та узгоджуються із іншими доказами по справі..

Також безпідставними є доводи захисника про те, що слідчий ОСОБА_8 у ході досудового слідства підлягав відводу, оскільки був свідком та був особисто зацікавлений у розслідуванні справи.

Як видно з матеріалів справи, слідчий ОСОБА_8 не був безпосереднім очевидцем протиправного діяння, а прибув на місце події в якості працівника правоохоронного органу. Також під час перевірки матеріалів справи не встановлено даних, які би підтверджували доводи захисника про упередженість слідчого у справі.

У результаті перевірки матеріалів справи не виявлено даних про те, що під час збирання та процесуального закріплення доказів, було допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також даних, які б давали підстави вважати недостовірними чи недопустимими зібрані у справі докази. Не виявлено і таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960), п. 11 Розділу XI Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - залишити без зміни.