Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула в судовому засіданні 04 грудня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не

має судимостей,

засуджено за ст. 117 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона 23 березня 2011 року, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, перебуваючи в особливому психоемоційному стані (у стані фізіологічного афекту), зумовленому пологами, умисно вбила свою новонароджену дочку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, якою залишено вирок місцевого суду без зміни, через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, просить направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 117 КК України, посилаючись на суперечливий висновок судово-психіатричної експертизи. Крім того, прокурор у своїй скарзі зазначає, що обставини вчинення даного злочину не відповідають диспозиції ст. 117 КК України, а тому, як наслідок, призначено невиправдано м'яке покарання.

На касаційну скаргу прокурора засудженою ОСОБА_1 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти поданої скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та поданому запереченні, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доводи прокурора про те, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 117 КК України, є непереконливими.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві своєї новонародженої дитини підтверджується сукупністю достатніх, допустимих і відносних доказів, зібраних у встановленому законом порядку та належним чином досліджених судом, зокрема, показаннями засудженої ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також даними, що містяться у висновках судових експертиз: медичних, стаціонарної психіатричної та додаткової стаціонарної психолого-психіатричної, та іншими доказами по справі.

Як правильно встановив місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 у період вчиненого знаходилась у стані фізіологічного афекту, який істотно вплинув на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними. До чинників, які зумовили настання фізіологічного афекту у ОСОБА_7, згідно висновку додаткової стаціонарної психолого-психіатричної експертизи № 29 від 08 лютого 2012 року, можна віднести низький рівень психологічної адаптації внаслідок загальної емоційної лабільності, тривожності, які в останні місяці посилились вагітністю. Фізіологічний афект у ОСОБА_1 був зумовлений вагітністю та пологами, а також процесами, які їх супроводжують. Цей проміжок часу може бути розтягнутий по часу від декількох днів до декількох місяців. Відповідно до зазначеного ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованого злочину перебувала в стані фізіологічного афекту, зумовленому пологами.

Зазначений висновок експертизи узгоджується з фактичними обставинами справи та з іншими зібраними та дослідженими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд правильно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 117 КК України, оскільки вона, будучи матір'ю новонародженої дитини, перебуваючи на момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту, зумовленому пологами, вчинила вбивство своєї новонародженої дитини.

При призначенні покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого засудженою злочину, обставини його вчинення, а також дані про особу ОСОБА_1, яка раніше не судима, вчинила злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставиною, що пом'якшує покарання, судом обґрунтовано визнано: визнання вини, щире каяття засудженої. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 призначено в межах санкції ст. 117 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши кримінальну справу в апеляційному порядку за скаргою прокурора з аналогічних підстав, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення, з чим погоджується й колегія суддів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.