Колегія суддів Судової палати у кримінальних (цивільних) справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.

суддів: Квасневської Н.Д., Орлової С.О.

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні 11 січня 2011 року у м.Києві справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2010 року.

Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 серпня 2010 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову ДІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України від 20 травня 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2010 року постанову суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, винесені у справі за його скаргою на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи та направити справу для проведення нового досудового слідства. Вважає, що суд прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови органу дізнання, оскільки в матеріалах перевірки наявні дані до порушення кримінальної справи, а перевірку було проведено неповно та необ'єктивно.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, судові рішення скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що прокурор під час судового засідання заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв’язку з неявкою особи, яка подала скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

Згідно ст. 296 КПК України при заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв’язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою. Суд цих вимог закону не виконав і всупереч вимогам ст. 273 КПК України не виніс відповідної постанови.

Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що суд не дослідив матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи, не з’ясував думку прокурора по суті скарги ОСОБА_1, та виніс постанову про залишення скарги заявника без задоволення.

При розгляді скарги ОСОБА_1 суд не надав об’єктивної оцінки всім матеріалам, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для скасування постанови органу досудового слідства та постановив необґрунтоване рішення. Апеляційний суд не виправив цієї помилки.

Згідно з ч.1 ст. 398 КПК України наведені обставини тягнуть скасування судових рішень, постановлених у даній справі, у зв’язку з порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно усунути вищезазначені недоліки, розглянути скаргу на постанову органу досудового слідства відповідно до ст. 236-2 КПК України та постановити рішення, яке б відповідало закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2010 року, за скаргою ОСОБА_1 на постанову ДІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України від 20 травня 2010 року, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.