5-8к10 Про умисне вбивство з метою приховання згвалтування - 18.01.2011 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 18 січня 2011року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 12.08.2010 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 17.06.2002 року Красноградським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.12.2004 року умовно-достроково на 10 місяців,

виправдано за ч. 1 ст. 152, ч. 2 п. 9 ст. 115 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 14 год. умисного вбивства ОСОБА_4 з метою приховати згвалтування за таких обставин .

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, проїжджаючи на мотоциклі польовою дорогою вздовж лісопосадки у напрямку с.Таранівка Зміївського району Харківської, обігнав ОСОБА_4 1929 року народження, яка йшла тією ж дорогою із с. Рябухіно Нововодолазького району Харківської області і у нього виник умисел на її зґвалтування. З метою подолання опору ОСОБА_4, ОСОБА_1 наніс потерпілій не менше п’яти ударів руками в голову, по тулубу, по верхніх і нижніх кінцівках і з погрозами застосувати фізичне насильство, завів її у лісопосадку, де вступив в статеві зносини природним способом. Після вчинення насильницького статевого акту, у ОСОБА_1 виник намір на умисне вбивство ОСОБА_4, з метою приховати зґвалтування. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 із застосуванням бюстгалтера потерпілої та гілки затягнув петлю на шиї ОСОБА_4, заподіявши її смерть, яка сталась від механічної асфіксії.

Виправдовуючи підсудного ОСОБА_1 за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, суд відкинув докази обвинувачення, визнавши їх недопустимими, такими, що отримані з порушенням кримінально-процесуального закону. Показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві визнав такими, що отримані внаслідок застосування до нього недозволенних методів слідства.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 і направити справу на новий судовий розгляд, посилається на незаконність та необґрунтованість вироку, неповноту і необ’єктивність судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи.

Потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у касаційних скаргах просять вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду про недоведеність участі ОСОБА_1 у вчиненні злочинів не відповідають зібраним у справі доказам .

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 і виправданий ОСОБА_1 вважають викладені в ній доводи безпідставними, просять залишити вирок без змін .

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, виправданого ОСОБА_1, який заперечував доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого, повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Виходячи із змісту вказаної норми закону, у мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладений аналіз і оцінка доказів, як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, та висновок суду про те, чому суд відкинув докази обвинувачення, висновки суду про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину.

В силу ст. 67 КПК України, оцінку джерела доказів з точки зору повноти відомостей, які в ньому містяться, суд мав здійснити шляхом зіставлення відомостей, що відносяться до однієї і тієї ж обставини, з відповідним змістом аналогічного джерела доказів.

Проте, зазначені вимоги закону при розгляді справи і постановленні вироку щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані не були.

Із матеріалів справи вбачається, що наведені у вироку докази не були ретельно перевірені і зіставлені та належно оцінені у сукупності, а висновок суду є необґрунтованим і передчасним.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою вину в пред’явленому обвинуваченні, вказував, що інкриміновані злочини не вчиняв, показання про вбивство давав під впливом фізичного і психічного насильства з боку працівників міліції. Проте, ці твердження підсудного у судовому засіданні належним чином перевірені не були.

Як вбачається з вироку, суд, дійшовши висновку, що ОСОБА_1 давав показання під тиском працівників міліції і як на доказ послався на висновок судово-медичної експертизи №5257 від 15 липня 2007 року про наявність у підсудного змін шкіри на обличчі (т.3, а.с.197-198), але не з’ясував у експерта можливу природу змін шкіри, не дав оцінку цьому висновку у сукупності з іншими дослідженими доказами.

Як видно з матеріалів справи, суд у вироку ретельно не проаналізував показання ОСОБА_1 у протоколах допиту як підозрюваного, обвинуваченого та під час проведення відтворення обстановки й обставин події. Не приймаючи у якості доказів показання ОСОБА_1, що містяться у протоколі допиту як обвинуваченого від 03 листопада 2006 року, суд не дав належної оцінки тому, що зазначена процесуальна дія проводилася у присутності захисника і обвинувачений детально розповів про обставини і свої конкретні дії щодо вбивства потерпілої та про місцезнаходження сережок потерпілої (т.2, а.с.101-103). Не навів суд у вироку переконливих мотивів своїх сумнівів щодо добровільності та правдивості показань ОСОБА_1 під час відтворення обстановки й обставин події, в яких він визнавав себе винним у вбивстві ОСОБА_4 Не навів суд у вироку і аналізу показань з цього приводу допитаних в ході судового слідства працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.(т.7, а.с.67-96), які відповідно до протоколу судового засідання твердили, що недозволені методи до ОСОБА_1 не застосовувалися; свідків ОСОБА_12, експерта ОСОБА_13, які категорично заперечували наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 під час проведення слідчих дій.

Крім того, поза увагою суду залишився те, що прокурором прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції за ст.ст. 364, 365, 372 КК України. Скарга ОСОБА_1 на цю постанову перевірена судами першої і другої інстанції та залишена без задоволення ( т.6, а.с. 176).

Без всебічного аналізу і повного з’ясування всіх обставин, суд піддав сумніву виявлення і вилучення сережок потерпілої під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 Такий висновок суду не є переконливим, оскільки він ґрунтується виключно на показаннях в суді підсудного і його матері ОСОБА_14 Суд, визнавши такими, що відповідають дійсності показання свідка ОСОБА_14 про порушення при проведенні обшуку житла, не звернув уваги, що ця слідча дія проведена у іі присутності, як власника будинку, та нею підписано протокол обшуку без зауважень (т.1, а.с.102) .

Суд також не з’ясував, у зв’язку з чим під час проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, тобто в умовах, коли на ОСОБА_1 не міг здійснюватися тиск, він визнав себе винним, виказував розуміння протизаконності і караності своїх дій (т.2, а.с. 23-25) .

Отже, суд недостатньо проаналізував і зіставив докази, на які посилається у вироку, як того вимагає кримінально-процесуальний закон.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 не можна визнати законним і обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом неправильно застосовано кримінальний закон, вирок суду постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи необхідно вжити всіх передбачених законом заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, доказам у справі дати належну оцінку, у тому числі й з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності та достатності; ретельно перевірити доводи ОСОБА_1, висунуті на свій захист, а також доводи прокурора і потерпілих, та прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення .