Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 січня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисника ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Харківської області від 6 липня 2010 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за: п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 125 КК України – на 2 роки обмеження волі;

ч. 1 ст. 129 КК України – на 1 рік обмеження волі;

ч. 3 ст. 152 КК України – на 9 років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 153 КК України – на 5 років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 186 КК України – на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за: п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 125 КК України – на 2 роки обмеження волі;

ч. 1 ст. 129 КК України – на 1 рік обмеження волі;

ч. 3 ст. 152 КК України – на 9 років позбавлення волі;

ч. 2 ст. 186 КК України – на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

Постановлено стягнути: з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_11 2 250 грн. на відшкодування моральної шкоди; з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_9 – 7 304 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн. – на відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь Державного бюджету України постановлено стягнути судові витрати по 1 149 грн. з кожного.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

В ніч з 16 на ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи в будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, після вживання алкогольних напоїв разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11, лягли відпочивати. Приблизно о 2 годині ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 прокинувся та виявив відсутність свого мобільного телефону. Підозрюючи, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 причетні до зникнення його телефону, ОСОБА_7 розбудив ОСОБА_6 та вдвох вони стали вимагати у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повернути телефон. Оскільки останні заперечували факт крадіжки телефону та відмовились його повернути, у засуджених на ґрунті неприязних стосунків, викликаних такою поведінкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виник умисел на вбивство ОСОБА_10, для реалізації якого засуджені руками та ногами завдали удари в область голови, тулуба та кінцівок потерпілого, а ОСОБА_7 – ломом у голову та грудну клітку, зв’язали за спиною руки ОСОБА_10, а ОСОБА_7 зробив потерпілому декілька ін’єкцій невстановленим під час досудового слідства медичним препаратом у м’яз лівого плеча та використовуючи стрічку тканини засуджені зробили петлю, накинули її на шию потерпілому та натягуючи вдвох за кінці петлі, задушили його. Смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії.

Продовжуючи свої злочинні дії, приблизно о 2 годині 20 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ґрунті неприязних стосунків, які виникли в зв’язку зі зникненням телефону ОСОБА_7 та діями ОСОБА_11, направленими на присікання протиправної поведінки засуджених, завдали множинні удари руками та ногами в область голови, тулуба та кінцівок потерпілої. Крім того, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_11 один удар поліном по голові, а ОСОБА_7 – декілька ударів металевим брелоком, закріпленим на ланцюжку – в її обличчя. Після цього, засуджені зробили потерпілій по одній ін’єкції невстановленим під час досудового слідства медичним препаратом відповідно у ліве передпліччя та ліву гомілку. В результаті таких дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілій заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

Протягом ночі засуджені неодноразово погрожували потерпілій вбивством, розуміючи, що вона має реальні підстави боятись здійснення їх погроз, оскільки у її присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбили ОСОБА_10 та неодноразово здавлювали її шию петлею зі стрічки тканини та паска від куртки. Також засуджені обшукали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 й відкрито заволоділи їх мобільними телефонами вартістю відповідно 220 грн. та 100 грн., а також срібним ланцюжком потерпілої вартістю 87 грн. 50 коп. та її срібною каблучкою вартістю 40 грн.

Цього ж дня приблизно о 9 годині ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розуміючи, що їх протиправними діями щодо обох потерпілих волю ОСОБА_11 подавлено, почергово зґвалтували останню, після чого ОСОБА_6 задовольнив із нею статеву пристрасть неприродним способом.

В касаційних скаргах:

– засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, та в доповненнях до скарги, не зазначаючи як саме, просить змінити вирок, посилаючись на те, що судом допущено неповноту судового слідства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що умислу на вбивство ОСОБА_10 він не мав, ОСОБА_11 обмовила його та ОСОБА_6 у зґвалтуванні, оскільки ані самою потерпілою, ані висновками судово-медичних експертиз цей факт не підтверджено. На досудовому слідстві щодо нього застосовувались незаконні заходи, внаслідок чого він визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, яких не вчиняв.

– засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 просять скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що ОСОБА_6 жодного злочину, за вчинення яких його засуджено не вчиняв, а на досудовому слідстві визнав себе винуватим у їх вчиненні внаслідок застосування до нього незаконних заходів. Зазначають, що під час розгляду справи в суді допущено неповноту та однобічність судового слідства, оскільки суд взяв до уваги суперечливі висновки експертиз, які не узгоджуються з показаннями потерпілої.

– прокурор просить змінити вирок, посилаючись на неправильне вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування їй моральної шкоди та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд. Також прокурор зазначає про невідповідність вироку вимогам ст.ст. 334, 335 КПК України.

В запереченнях на касаційні скарги засуджених, потерпіла ОСОБА_11 просить залишити вирок без зміни.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора Матюшевої О.В. про часткове підтримання касаційної скарги прокурора та залишення без задоволення касаційних скарг засуджених і захисника ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 а також захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, а касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, встановлена судом у повному обсязі та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

• показаннями засудженого ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив, що після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_6, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 він відпочивав у одній із кімнат будинку АДРЕСА_3. Приблизно о 7 годині ранку він прокинувся від того, що ОСОБА_10 обшукував кишені його одягу, та виявив, що в нього зник мобільний телефон. З цих причин між ним та ОСОБА_10 зав’язалась бійка, під час якої останньому він ломом завдав 3 – 4 удари в лоб, шию та інші частині тіла. Після цього він паском задушив ОСОБА_10 та цим же паском зв’язав йому руки. Під час побиття ОСОБА_10 потерпіла ОСОБА_11 намагалась вдарити його ножем, однак він випередив її та завдав удар у вухо коцюбою або поліном;

• показаннями ОСОБА_7 на досудовому слідстві під час його допиту, як обвинуваченого (т. 1 а.с. 107 – 109), та при відтворенні обстановки й обставин події (т. 1 а.с. 110 – 124) про те, що ОСОБА_10 вони задушили удвох з ОСОБА_6 Крім того, ОСОБА_7 зазначав, що робив ін’єкції ОСОБА_11, душив її, погрожував убивством, на що остання віддала срібні ланцюжок і каблучку та написала адресу, за якою ОСОБА_7 могли повернути гроші за його телефон (т. 3 а.с. 61 – 62);

• показаннями ОСОБА_6 на досудовому слідстві під час його допиту, як підозрюваного, про те, що ОСОБА_7 під час бійки з ОСОБА_10 вдарив останнього ломом у верхню лицьову частину голови та зв’язав потерпілому руки за спиною, після цього запропонував йому – ОСОБА_6, задушити ОСОБА_10, що вони й учинили за допомогою стрічки тканини, а потім тіло потерпілого перенесли на матрац. Також ОСОБА_7 забрав ножа у ОСОБА_11, завдав їй ударів, у тому числі й коцюбою, робив їй ін’єкції, після чого вступив з потерпілою у статеві зносини. Він – ОСОБА_6 також вступив у статеві зносини з потерпілою та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом (т. 1 а.с. 132 – 133);

• аналогічними показаннями ОСОБА_6 на досудовому слідстві під час допиту його як обвинуваченого й під час відтворення обстановки та обставин події (т. 1 а.с. 139 – 142, 143 – 162) ;

• показаннями на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_11 яка зазначила, що ОСОБА_7 й ОСОБА_6 вимагали повернути телефон у неї та ОСОБА_10, потім за допомогою стрічки задушили останнього. Протягом декількох годин ОСОБА_7 й ОСОБА_6 били та душили її, робили їй ін’єкції та погрожували вбивством. Вона реально сприймала погрози засуджених та просила не вбивати її. Вона змушена було віддати срібні ланцюжок і каблучку та написала адресу за якою могли повернути гроші за телефон ОСОБА_7 Після вбивства ОСОБА_10, побиття і погроз вчинити її вбивство, ОСОБА_7 й ОСОБА_6 роздягли та по черзі зґвалтували її, а останній, крім того, насильно задовольнив із нею свою статеву пристрасть неприродним способом. Такі ж показання потерпіла ОСОБА_11 давала протягом усього досудового слідства (т. 1 а.с. 77 – 78, 169 –170, 171 –173, 188 – 193);

• протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що в одній з кімнат будинку АДРЕСА_3, виявлено труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті (т. 1 а.с. 36 – 46);

• висновками судово-медичної експертизи, відповідно до який смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання (стиснення) органів шиї петлею при задушенні (т. 2 а.с. 5 – 8);

• висновками судово-медичних експертиз, з яких вбачається, що у потерпілої ОСОБА_11 виявлені: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забійної рани голови зліва, множинні синці обличчя та крововиливи в білкові оболонки очних яблук, струс головного мозку, численні синці на лівій голені (т. 2 а.с. 33 – 34).

Суд обґрунтовано визнав достовірними та взяв за основу показання засуджених, дані ними на досудовому слідстві, де вони визнавали винуватість у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, оскільки ці показання були послідовними, узгоджувались між собою, з показаннями потерпілої ОСОБА_11, з іншими доказами та відповідали фактичним обставинам справи.

Зокрема показання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про знаряддя злочину та механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та ОСОБА_11 узгоджуються з протоколом огляду місця події (т. 1 а.с. 36 – 46, 59 – 60) та висновками судово-медичних експертиз (т. 2 а.с. 13 – 14, 33 – 34, 41 – 43).

Обґрунтовано суд визнав достовірними й показання потерпілої ОСОБА_11 про обставини вчинення злочинів як щодо ОСОБА_10 так і щодо неї, оскільки вони також узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме з висновками судово–медичних експертиз про виявлені на тілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 5 – 8, 33 – 34, 41 –43); висновками судово–цитологічних експертиз, відповідно до яких на предметах, вилучених під час огляду місяця події, виявлено сліди крові, походження якої від ОСОБА_11 не виключається (т. 2 а.с. 105 – 110, 17 – 123, 148 – 153, 229 – 233, 240 – 244); показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_11 з тілесними ушкодженнями звернулась за допомогою та була одягнена лише у светрі на голе тіло; протоколом огляду, згідно з яким у ОСОБА_7 вилучено записку ОСОБА_11 з адресою та жіночу каблучку; протоколом додаткового огляду місця події, з якого вбачається, що з будинку АДРЕСА_3 було вилучено предмети жіночого одягу.

Вищенаведеними доказами спростовуються доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про те що ОСОБА_6 не вчиняв жодного злочину, та касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 про те, що умислу на вчинення вбивства ОСОБА_10 він не мав, а інших злочинів ні він, ні ОСОБА_6 не вчиняли.

Суперечать матеріалам справи й доводи засуджених та захисника ОСОБА_5 про те, що судом на дано належної оцінки показанням засуджених у судовому засіданні. Вирок містить показання ОСОБА_6, який заперечував свою винуватість у вчиненні злочинів, та ОСОБА_7 – який визнав себе винуватим лише у вчиненні вбивства ОСОБА_10 Суд належно оцінив такі показання засуджених та визнав достовірними їх у тій частині, що підтверджується іншими доказами у справі.

Не можна визнати обґрунтованими доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 щодо суперечливих показань потерпілої ОСОБА_11, оскільки її показання відносно того, хто і за яких обставин вчиняв щодо неї злочинні дії були стабільними та послідовними як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні. Показанням ОСОБА_11 в частині їх невідповідності висновку судово-медичної експертизи стосовно шраму, наявного у ОСОБА_6, суд дав у вироку належну оцінку.

Непереконливими є доводи касаційних скарг засуджених та захисника про те, що суд, не допитавши всіх свідків а саме ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, допустив неповноту розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином викликав зазначених свідків у судове засідання. Однак допитати їх в судовому засіданні не виявилось можливим. Тому суд підставно оголосив показання ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, дані ними під час досудового слідства, з дотриманням вимог ст. 306 КПК України. Учасники судового розгляду проти цього не заперечували, що підтверджено протоколом судового засідання (т. 5 а.с. 50 – 51).

На досудовому слідстві за участю засудженого ОСОБА_7 було проведено відтворення обстановки та обставин події, під час якої останній розповів та показав, як він з ОСОБА_6 вчиняли злочини. У проведенні вказаної слідчої дії приймав участь і захисник ОСОБА_7 Ніяких зауважень чи заперечень щодо проведеної слідчої дії ні у ОСОБА_7 ні в його захисника не було (т. 1 а.с. 110 – 124). Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 про те, що протокол відтворення обстановки та обставин події, не відповідає дійсності.

Твердження захисника ОСОБА_5 та засуджених у касаційних скаргах про те, що на досудовому слідстві до останніх застосовувались незаконні заходи, а тому вони визнали себе винуватими у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, спростовані матеріалами справи. Із них видно, що такі твердження належним чином були перевірені як на досудовому слідстві так і судом, та не знайшли свого підтвердження (т. 4 а.с. 97 – 128, 161 – 169).

Неспроможними є доводи касаційних скарг захисника ОСОБА_5 та засуджених про те, що в діях останніх не було попередньої змови.

На досудовому слідстві та в судовому засіданні встановлено, що засуджені узгоджено діяли, як під час умисного вбивства ОСОБА_10 так і при зґвалтуванні ОСОБА_11 й заволодінні її майном. Узгодженості дій засуджених суд дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про вчинення ними злочинів за попередньою змовою.

За таких обставин касаційні скарги засуджених ОСОБА_7 й ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

Не є беззаперечними посилання прокурора у касаційній скарзі на необхідність внесення змін до мотивувальної частини вироку, а саме відомостей про наявність чи відсутність обставин що пом’якшують чи обтяжують покарання, оскільки зміна судових рішень з таких підстав, не передбачена ст. 398 КПК України.

Не можна визнати такими, що ґрунтуються на законі твердження прокурора про необхідність зміни резолютивної частини вироку а саме, вказівки про орган, на користь якого необхідно відшкодувати судові витрати, оскільки відповідно до повідомлень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість проведених експертиз було відшкодовано з Державного бюджету України (т. 2 а.с. 301, 308). За таких обставин суд правильно відшкодував судові витрати на користь держави.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення, допущені судом при кваліфікації дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а саме, що суд дослівно не виклав зміст ч. 1 ст. 129 КК України не є такими, що тягнуть скасування чи зміну судового рішення, оскільки мотивувальна частина вироку містить формулювання обвинувачення за вказаним законом та його правильність у колегії суддів сумнівів не викликає.

В судовому засіданні було встановлено, що сестра ОСОБА_10 – потерпіла ОСОБА_9 із загиблим братом однією сім’єю не проживала. Тому рішення суду про відшкодування на її користь моральної шкоди суперечить вимогам ст. 1168 ЦК України. У зв’язку з наведеним, доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування їй моральної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Інших підстав для скасування чи зміни вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів –

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Харківської області від 6 липня 2010 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в частині рішення про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_9 скасувати і справу в цій частині направити в той же суд на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без зміни.