Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Орлової С.О.

суддів: Литвинова О.М., Чуйко О.Г.

за участю: прокурора Гладкого О.Є.

розглянула 20 січня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2010 року.

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

- 03 серпня 2009 р. Коростенським міським судом Житомирської області за ч.1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки;

- 07 вересня 2009 р. Коростенським міським судом Житомирської області за ч.1 ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік, постановою Коростенського міського суду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року за сукупністю вироків згідно ч. 1 ст. 71 КК України призначено покарання 1 рік 3 місяці позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточно - до двох років трьох місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком суд першої інстанції встановив, що 16 лютого 2010 року біля 15 години 50 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля спортивного майданчика ЗОШ №24 по вул. Шевченка, 105-б, м. Житомира, погрожуючи неповнолітньому ОСОБА_2 застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а саме побиттям, відкрито, повторно заволодів мобільним телефоном з сім-карткою, що належав матері потерпілого, чим завдав матеріальну шкоду на суму 640 грн..

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

В касаційній скарзі прокурор не погоджується з вироком місцевого суду та ухвалою апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Касатор вважає, що суд помилково послався на визнання підсудним вини, оскільки фактично останній визнавав вину частково, що є істотним порушенням вимог ст. 334 КПК України. Прокурор наголошує, що при обранні покарання судом не було враховано дані про особу засудженого, а саме: негативну характеристику з місця навчання, вчинення нового злочину під час перебігу іспитового строку. Прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду зі скеруванням справи на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі прокурора доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити, в тому числі, обставини що пом’якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції Особливої частини КК України (2341-14) .

Зазначена норма процесуального закону не перевірена апеляційним судом при розгляді апеляції державного обвинувача, який ставив питання про постановлення апеляційною інстанцією нового вироку.

Так, апеляційний суд залишив поза увагою, що визнаючи обставинами, які пом’якшують покарання: усвідомлення ОСОБА_1 вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, місцевий суд не врахував, що останній фактично заперечував проти звинувачення в погрозі застосування насильства на адресу потерпілого та у відкритому викраденні чужого майна. (а.с. 143, 161) Наведене, з урахуванням особи ОСОБА_3, який визнаний винним у вчиненні тяжкого злочину під час іспитового строку, ставить під сумнів висновок суду про можливість призначення останньому більш м’якого покарання, ніж передбачено законом на підставі ст. 69 КК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційний суд припустився істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону яке полягає в невиконанні вимог ст. 377 КПК України в частині викладення докладних мотивів прийнятого рішення та прийняття рішення без урахування істотних порушень вимог кримінально процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону судом першої інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394, 395 КПК України, колегія суддів, -

апеляцію прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.