Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 грудня 2008 року

ОСОБА_5,

1968 року народження, відповідно до

ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 12 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 30 квітня 2010 року вирок залишено без зміни.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржено.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 6 серпня 2008 року на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно з метою вбивства наніс ОСОБА_8 з достатньою силою чисельні удари взутими ногами, резиновим шлангом, держаком від лопати у життєво-важливі органи – голову, груди, черевну порожнину, від яких потерпілий помер через декілька годин.

Крім того, 20 червня 2008 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проникли на територію Краснолиманської машинної станції № 10 Донецької залізниці, звідки намагались таємно викрасти майно вартістю 1 582 грн., однак не довели свій злочинний умисел до кінця з підстав, що від них не залежали.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, неправильне застосування судом кримінального закону. Стверджує, що не мав умислу на позбавлення потерпілого життя. Вважає призначене покарання занадто суворим. Просить змінити судові рішення та перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважала судові рішення законними й обґрунтованими й просила залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_5 про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 діяв з умислом, направленим на умисне убивство ОСОБА_8, є обґрунтованим. Зокрема, про це свідчать послідовність та цілеспрямованість дій засудженого, характер насильства, застосованого щодо потерпілого, спосіб спричинення тілесних ушкоджень, використання для цього резинового шланга та дерев’яного держака від лопати, кількість ударів, завданих, у тому числі, у життєво-важливі органи.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності. Зокрема, суд узяв до уваги, що він за епізодом замаху на крадіжку вину визнав повністю, за епізодом убивства – частково, в порядку ст. 89 КК України не судимий, характеризується посередньо. Обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено. Тому обране судом ОСОБА_5 покарання у межах санкцій відповідних статей є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого та його захисника й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 30 квітня 2010 року щодо нього – без зміни.