Колегія суддів Судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 липня 2010 року щодо ОСОБА_5, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 105 КК України ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнено і до нього застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_6

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_5 судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 262 грн. 92 коп.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду неповнолітнього ОСОБА_5 засуджено за те, що він 8 жовтня 2009 року о 13 год. 45 хв., знаходячись у кабінеті № 12 середньої школи № 9 по вул. Миру в м. Рубіжне Луганської області, вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_7, а саме – мобільного телефону "Нокіа 3600" вартістю 1374 грн. 45 коп. та сім-картки оператора МТС вартістю 30 грн., на рахунку якої гроші були відсутні, заподіявши матеріальної шкоди на загальну суму 1404 грн. 45 коп.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про зміну вироку у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись на те, що суд, всупереч вимогам п.3 ст. 105 КК України, не встановив конкретний термін тривалості застосованих до засудженого заходів виховного характеру.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Місцевий суд, звільняючи неповнолітнього ОСОБА_5 від призначеного вироком покарання на підставі ч.1 ст. 105 КК України і приймаючи рішення про застосування до нього примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері, передбаченого п.3 ч.2 ст. 105 КК України, у порушення вимог ч.3 зазначеної статті, не встановив тривалість застосованого заходу.

На підставі наведеного, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, прийняте судом рішення підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати вищенаведене і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.