Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Пойди М.Ф.

суддів: Квасневської Н.Д., Марчук Н.О.

за участю прокурора Сенюк В.О.

розглянула в судовому засіданні 25 січня 2011 рок у у м. Києві справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30 грудня 2009 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.10.2007 року за ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 366 КК України, на підставі ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на підприємствах, в установах та організаціях будь-якої форми власності на 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,

за ч.1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на підприємствах, в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 1000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 17 березня 2007 року близько 21-ї години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час бійки з ОСОБА_3, що виникла під час конфлікту на ґрунті побутової суперечки, з метою умисного вбивства, наніс потерпілому численні удари руками, взутими ногами та невстановленим твердим предметом по різним частинам тіла, в тому числі і в область життєво-важливих органів – в голову і тулуб. Діями ОСОБА_1 ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження і тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які стали причиною смерті потерпілого.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом кримінального закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства, вважає рішення апеляційного суду про залишення без зміни вироку суду необґрунтованим. Зазначає, що в основу вироку суд поклав докази, отримані незаконним шляхом, і що докази, зібрані по справі не доводять його винності у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 Вказує на незаконність рішення суду в частині стягнення з нього моральної шкоди на користь потерпілої.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка просила залишити касаційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину ґрунтується на зібраних доказах, яким суд надав належну оцінку, і які підтверджується матеріалами кримінальної справи: даними протоколу

відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_1 показав, як між ним і ОСОБА_3 виник конфлікт і яким чином він наносив удари потерпілому; даними протоколу огляду місця події про місце виявлення трупа потерпілого з ознаками насильницької смерті; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_3, причину його смерті; висновками судових імунологічних експертиз; актом комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи про відсутність у засудженого психічних захворювань і тимчасових хворобливих розладів психічної діяльності під час вчинення злочину та проведення експертизи.

Доводи засудженого про те, що до побиття ОСОБА_3 причетні інші особи, перевірялися під час досудового слідства і в суді, не знайшли свого підтвердження і спростовуються сукупністю зібраних у справі доказів.

Суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України.

Посилання у касаційній скарзі засудженого на те, що докази по справі були отримані внаслідок застосування незаконних методів ведення досудового слідства аналогічні доводам, що були викладені в його апеляції і вони вже були предметом перевірки в апеляційному суду, який визнав їх безпідставними, належно обґрунтувавши своє рішення.

При вирішенні питання щодо розміру суми на відшкодування моральної шкоди, районний суд у вироку, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, врахував в повній мірі конкретні обставини справи, а саме те, що у зв’язку із вчиненням злочину потерпілий назавжди втратив сина, йому були заподіяні великі моральні страждання. Доводи про те, що сума моральної шкоди є необґрунтованою, є непереконливими.

Суд апеляційної інстанції при перевірці апеляцій засудженого та його захисника навів мотиви та спростував наведені у них доводи зазначивши підстави їх відхилення. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які впливають на законність судових рішень щодо ОСОБА_1, не встановлено.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.