Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів - Марчук Н.О., Тельнікової І.Г.
з участю прокурора – Саленка І.В.
розглянула в судовому засіданні 01 лютого 2011 року в м. Києві касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 16 вересня 2010 року.
Постановою прокурора Пирятинського району Полтавської області Богомол І.О. від 25 лютого 2010 року порушено кримінальну справу за фактом таємного викрадення медогонки та двох вуликів з будинку громадянки ОСОБА_2 в с. Меченки Пирятинського району за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на зазначену постанову.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року задоволено скаргу ОСОБА_4 та скасовано постанову прокурора Пирятинського району Полтавської області від 25 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 вересня 2010 року зазначену постанову районного суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати постанову та ухвалу судів, матеріали направити на нове розслідування . Своє прохання мотивують тим, що суд першої інстанції під час розгляду скарги ОСОБА_4 не направив їм постанову про відкриття провадження по справі, не повідомив про дату судового засідання, чим були порушені їх права. Крім того, їх не було залучено до участі в апеляційному розгляді справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу частково, просив скасувати судові рішення і повернути справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи суд виносить постанову, копія якої направляється потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу. Процесуальний закон також надає особі, за заявою якої було порушено справу, можливість висловити суду свої міркування щодо обставин, що слугували підставами до порушення кримінальної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, кримінальну справу 25 лютого 2010 року було порушено за заявою ОСОБА_2
Однак вимог закону щодо її обов’язкового повідомлення судом першої інстанції дотримано не було, у справі відсутні будь-які дані про належне інформування ОСОБА_2 про день та час розгляду справи в суді. Розгляд справи був проведений у її відсутність.
Таке порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Оскільки під час перегляду справи в порядку апеляційного провадження зазначене порушення не було усунуте, особи, за заявою яких порушувалась справа, не були залучені до участі в судовому засіданні в апеляційній інстанції, скасуванню підлягає і ухвала апеляційного суду.
Під час нового судового розгляду суду слід врахувати наведене у даній ухвалі, а також належним чином, відповідно до вимог закону, перевірити доводи ОСОБА_4, осіб, за заявою яких порушено кримінальну справу, та прокурора. У залежності від встановленого судом має бути прийняте законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.
С у д д і: Міщенко С.М. Марчук Н.О. Тельнікова І.Г.