Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів: Вільгушинського М.Й., Тельнікової І.Г.

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні 3 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2009 року та ухвалу колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року, яким,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму, останній раз 14 травня 2004 року за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі Солонянським районним судом Дніпропетровської області, звільнену 4 жовтня 2006 року умовно-достроково на 1 рік 19 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, перебуваючи близько 06 год. 00 хв. 27 липня 2009 р. у квартирі АДРЕСА_1, заволоділа ключем від квартири АДРЕСА_2 в цьому ж місті, після чого за допомогою викраденого ключа проникла до вказаної квартири і вчинила крадіжку майна потерпілого ОСОБА_2 – телевізора марки "Патріот" вартістю 600 грн.

У касаційній скарзі заступник прокурора посилається на те, що суд, формулюючи визнане доведеним обвинувачення, не вказав у мотивувальній частині вироку спосіб заволодіння засудженою майном ОСОБА_2 та кваліфікуючу ознаку вчиненої крадіжки – з проникненням у житло, а також безпідставно зазначив, як обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину, її попередню судимість, а апеляційний суд не звернув уваги на вищенаведені порушення суду першої інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку. Просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу в частині виключення обтяжуючої обставини із судових рішень, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки судів першої і апеляційної інстанцій про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину і правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 185 КК України у скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів скарги прокурора про порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального законодавства при постановленні вироку, то вони є безпідставними, оскільки місцевий суд відповідно до вимог ст. 334 КПК України і п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) в мотивувальній частині судового рішення, поряд з іншим, вказав і спосіб вчинення засудженою крадіжки майна ОСОБА_2, і кваліфікуючу ознаку злочину – проникнення у житло.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, або що призначена ОСОБА_1 міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої немає підстав.

Разом із тим, як правильно зазначив прокурор у скарзі, суд в порушення вимог ст. 67 КК України та роз`яснень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) (зі змінами від 12 червня 2009 р. (v0008700-09) ) безпідставно розширив перелік обтяжуючих покарання засудженої обставин, вказавши у вироку, як обтяжуючу обставину те, що ОСОБА_1 раніше судима, в той час як п.1 ч.1 ст. 67 КК України, передбачені обтяжуючі обставини - повторність або рецидив злочину.

Не звернув на це порушення і суд апеляційної інстанції, у зв`язку з чим оскаржувані прокурором судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають зміні.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2009 року та ухвалу колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з мотивувальної частини цих судових рішень посилання, як на обтяжуючу покарання обставину те, що засуджена раніше судима.

В решті судові рішення залишити без зміни.