Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів: Вільгушинського М.Й., Тельнікової І.Г.

за участю прокурора Сенюк В.О.

розглянула в судовому засіданні 3 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 травня 2010 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 191 КК України провадженням закрито зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, а саме, в тому, що він 23 грудня 2009 року, будучи службовою особою – сільським головою Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, в повноваження якого відповідно до ст. 42 Закону України від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР входило видання відповідних розпоряджень, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби і на свою користь, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 9 березня 2006 року (268-2006-п) "Про впорядкування структури та умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів", згідно яких премія сільському голові призначається рішенням відповідної ради, видав розпорядження №№ 65 і 66 "Про преміювання працівників апарату управління", яким преміював себе за листопад 2009 р. в розмірі 25% посадового окладу і за грудень 2009 р. в розмірі 100% посадового окладу, на підставі яких в кінці грудня 2009 р. заволодів бюджетними коштами, заподіявши Біленській сільській раді матеріальну шкоду на загальну суму 2714, 15 грн.

Постановою суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 191 КК України провадженням закрито зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, оскільки вважає безпідставним рішення суду про закриття кримінальної справи і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 191 КК України, просить постанову щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 48 КК України та роз`ясень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК (2341-14) .

З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 з приводу пред`явленого йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, показань не давав, свідки у справі не допитувалися (дані про їх виклик відсутні), матеріали справи не досліджувались.

Позиція ОСОБА_1 стосовно доказів обвинувачення і висновок суду щодо підтвердження його винності та правильності кваліфікації його дій за зазначеною статтею КК (2341-14) в постанові суду не викладені.

Наведені у постанові суду дані про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується і повністю відшкодував збитки, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також те, що депутати Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області просили його суворо не карати, не свідчать про зміну обстановки.

Тобто, заснованих на законі обґрунтувань того, в чому полягала зміна обстановки на час розгляду справи в суді, та які саме наслідки вона потягла – втрату суспільної небезпечності злочином чи те, що ОСОБА_1 сам перестав бути суспільно небезпечним, суд у постанові не навів.

Крім того, до зміни обстановки навколо особи, яка вчинила злочин, судова практика відносить звільнення особи з посади, що позбавляє її можливості вчинити новий злочин з використанням нової посади, тощо. Зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення злочину і до розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка його вчинила.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, на момент судового слідства по справі та після її розгляду ОСОБА_1 перебував на своїй посаді сільського голови Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області.

За таких обставин постанова щодо ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального та кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, в ході якого суд повинен заслухати підсудного, перевірити зібрані у справі докази та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.