Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 3 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 квітня 2010 року

ОСОБА_6,

1986 року народження, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 146 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 152 КК України на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 7 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 3 серпня 2010 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 4 травня 2008 року біля 01.00 у с. Троїцькому за попередньою змовою з двома особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, насильно, всупереч волі неповнолітньої ОСОБА_7, незаконно позбавивши потерпілу волі, посадили її в автомобіль ВАЗ 21101 та відвезли у спочатку у м. Димитров за адресою АДРЕСА_1 де насильно утримували до 06.00 цього ж дня, потім за адресою АДРЕСА_2 де насильно утримували до 16.30 цього ж дня, після чого у 22.00 цим же автомобілем привезли її у м. Мелітополь.

Крім того, 4 травня 2008 року біля 04.00 ОСОБА_6 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, групою осіб, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, використовуючи безпорадний стан потерпілої, почергово зґвалтували неповнолітню ОСОБА_7, 1993 року народження.

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, пояснення захисника засудженого, який просив скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з недоведеністю вини засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про особу засудженого. Зокрема, суд узяв до уваги те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується, на момент вчинення злочину працював, має на утриманні малолітню дитину. Обставин, обтяжуючих покарання, не встановлено. Потерпіла на суворому покаранні не наполягала. Тому призначене ОСОБА_6 покарання у виді найнижчої межі, передбаченої санкцією ч . 3 ст. 152 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 квітня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 3 серпня 2010 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.