Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 08 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

- за ч. 3 ст. 301 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися торгівлею відеопродукції строком на 1 рік з конфіскацією відеопродукції порнографічного характеру. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із покладенням на нього обов’язків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він в період часу з 25 липня по 28 листопада 2009 року, перебуваючи поблизу торгівельного місця № 12 торгівельного ряду № 8 на ринку "Петрівка", що по вул. Вербова, 23 у м. Києві, маючи злочинний умисел направлений на збут відеопродукції порнографічного характеру, незаконно збув повторно громадянам (15 епізодів) за грошову винагороду DVD-диски порнографічного характеру.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд безпідставно призначив ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися торгівлею відеопродукції, оскільки засуджений не був зареєстрований як приватний підприємець, не мав права на зайняття такою діяльністю та не займав посад, пов’язаних з розповсюдження кіно - відеопродукції і комп’ютерних програм. Просить судові рішення щодо ОСОБА_5 змінити, виключивши додаткове покарання.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюється в касаційній скарзі .

Дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 301 КК України кваліфіковані правильно.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону України по справі не встановлено.

Основне покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 301 КК України призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, пом’якшуючих покарання обставин.

Разом з тим, признаючи засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права займатися торгівлею відеопродукції, суд порушив вимоги ст. 55 КК України та не врахував роз’яснень, що містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , згідно з якими позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише у випадках, коли вчинення злочину було пов’язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

На ці порушення апеляційний суд також не звернув уваги .

Однак, як установлено судом, ОСОБА_5 не був зареєстрований як приватний підприємець і не мав права на зайняття діяльністю створення творів, кіно- та відеопродукції й продажу. На час вчинення злочину засуджений не працював. Тому рішення суду про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права займатися торгівлею відеопродукції підлягає виключенню з вироку.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 з м і н и т и, виключивши з них рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю пов’язаною з торгівлею відеопродукції строком на 1 рік .

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.