Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Животова Г.О.

суддів Марчук Н.О., Орлянської В.І.

з участю прокурора – Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні 08 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 липня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, останній

раз 22 травня 2005 р. за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 12 березня 2010 року за від-буттям строку покарання,

звільнено на підставі ч. 4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, а кримінальну справу закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що навесні 2005 року в лісосмузі в районі ж/м Свєтлово в м. Каховка, незаконно, не маючи на те спеціального дозволу, не переслідуючи при цьому мети збуту, зірвав дикорослі рослини

коноплі, які руками потер, виготовив тим самим особливо небезпечний наркотичний засіб – смолу канабісу, масою 0,763 гр., який переніс до свого місця мешкання, де і став зберігати до того моменту, коли 14 травня 2010 року під час обшуку його житла за постановою суду було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб.

24 травня 2010 року ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії, 07 червня 2010 року він повністю пройшов призначений курс лікування.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону та порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не перевірив, чи дійсно він розпочав курс лікування добровільно з метою вилікуватися від наркоманії, а не з метою ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

За змістом постанови суду, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України, суд керувався тим, що після вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, він добровільно звернувся до наркологічного диспансерного відділення Каховської центральної районної лікарні та пройшов курс лікування від наркоманії з 24 травня 2010 року по 07 червня 2010 року.

На обґрунтування свого рішення суд послався на дані довідки Каховського наркологічного диспансерного відділення про проходження ОСОБА_1 відповідного лікування.

Проте, згідно з довідкою, яка міститься в матеріалах справи на аркуші 84, ОСОБА_1 було встановлено діагноз "Гашишна наркоманія". Згідно з довідкою Каховської центральної районної лікарні, яка також міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 на обліку у психіатра не перебуває, з 21.05.2010 р., тобто після проходження лікування, став перебувати на обліку у нарколога. Будь-які дані про те, що ОСОБА_1 страждав на наркоманію та потребував лікування від цього захворювання, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу судового засідання, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд не з"ясував, чи дійсно він страждав на наркоманію та потребував лікування від неї, чи дійсно він звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Суд взагалі не обговорив з учасниками процесу вказане питання, обмежившись лише заявою прокурора у судових дебатах про доцільність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

За таких обставин рішення суду про звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, не можна визнати обґрунтованим.

Виходячи з наведеного, постанова щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого справу необхідно розглянути з дотриманням вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.