Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Тельнікової І.Г., Пойди М.Ф.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянув у судовому засіданні у м. Києві 10 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2010 року і від 02 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. "в" ст. 1, ст. ст. 6, 8- 10 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, кримінальну справу закрито.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2010 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі п. "в" ст. 1, ст.ст. 6, 8- 10 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, кримінальну справу закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, слідчий з особливо важливих справ слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області звернувся з поданням від 16 березня 2010 року, погодженим із першим заступником прокурора Одеської області, про направлення матеріалів кримінальної справи до Овідіопольського районного суду для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.

За постановою суду від 02 липня 2010 року, ОСОБА_1 на підставі п. "в" ст. 1, ст. ст. 6, 8- 10 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови Мар’янівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, весною 2007 року склала, підписала і видала завідомо неправдивий документ - рішення сесії вказаної ради про затвердження технічної документації про передачу у власність її чоловіку ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,22 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. На підставі цього підробленого рішення сесії сільради ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

Постановою суду від 02 вересня 2010 року в порядку, передбаченому ст. ст. 6, 282, 409 КПК України, ОСОБА_1 на підставі п. "в" ст. 1, ст. ст. 6, 8- 10 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191 КК України із зазначенням у постанові про те, що судом не прийнято рішення з цього питання при розгляді подання слідчого 02 липня 2010 року.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування оскаржуваних постанов та направлення справи на новий судовий розгляд. У касаційній скарзі зазначає, що судом при розгляді справи не встановлено, що вчинені ОСОБА_1 діяння містять склад злочину і вона винна в їх вчиненні, оскільки обвинувачення їй не пред’являлося, постанова про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого слідчим не виносилася. Прокурор наголошує і на тому, що постанова від 02 вересня 2010 року судом постановлена за відсутності прокурора, участь якого в судовому засіданні у даному випадку є обов’язковою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності суд не переконався, відповідно до вимог ст. 64 КК України, що діяння, які поставлено їй за провину, дійсно мали місце; що вони містять склад злочину і вона винна в їх вчиненні; чи існували умови та підстави для її звільнення від кримінальної відповідальності. Згідно з даними протоколу судового засідання, зазначені питання судом не вирішувались (том 2, а. с. 141), в оскаржуваних постановах суду вони також не наведені. Крім того, як убачається з матеріалів кримінальної справи, подання слідчого направлено до суду, всупереч вимогам чинного законодавства: кримінальна справа щодо ОСОБА_1 не порушувалася, обвинувачення їй не пред’являлося. Дані обставини виключали постановлення судом рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закриття щодо неї кримінальної справи за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі Закону України "Про амністію" (660-17) .

Крім того, в супереч вимогам ст. 8 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, ст. 84 КПК України постанова суду від 02.09.2010 року, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності прийнята без участі прокурора, протокол судового засідання відсутній. Не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону посилання суду у вказаній постанові на ст. 409 КПК України, оскільки судом не постановлювався вирок щодо ОСОБА_1

З огляду на викладене, постанови щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню у зв’язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі й постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону .

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2010 року і від 02 вересня 2010 року щодо звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.