Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 10 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2009 року

ОСОБА_7, 1977 року народження,

двічі судимого, востаннє 24.03.2006 року за ч. 1 ст. 115,

ч. 4 ст. 185 КК України із призначенням покарання на підставі

ст.ст. 70, 71 КК України на 15 років позбавлення волі,

засуджено за ст. 391 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком 11 років 1 місяць 14 днів й остаточно визначено 13 років 7 місяців 14 днів позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_7 визнано винним у злісній непокорі законним вимогам адміністрації Диканівської виправної колонії № 12, де він відбував покарання у виді позбавлення волі й систематично злісно порушував вимоги режиму відбування покарання, за що був підданий протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу строком на два місяця, мав 14 дисциплінарних стягнень.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, Зазначає, що режиму він не порушував, до відповідальності притягувався безпідставно. Стверджує, що при розгляді справи порушено його право на захист, зокрема, своєчасно не надано захисника, не повідомлено учасників процесу про надходження доповнень до апеляції, судом не задовольнялись його клопотання про виклик свідків та інші. Просить скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування. У доповненні до касаційної скарги просить закрити справу за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_5 та, ОСОБА_6, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даної справи апеляційним судом залишились не виконаними.

В апеляціях засудженого ОСОБА_7 та його захисників ставилось питання про скасування вироку у зв’язку з тим, що судом не вжито всіх заходів щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, зокрема, не перевірено правомірності накладення на нього за час відбування покарання у Диканівській виправній колонії № 12 усіх чотирнадцяті дисциплінарних стягнень, з наведенням відповідних доводів за кожним епізодом.

Матеріалами справи з’ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій засудженого та захисників суті всіх зазначених ними доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив, відповіді на усі доводи не дав і свого рішення про залишення апеляцій без задоволення належним чином не мотивував.

Тому колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю її вимогам ст. 377 КПК України, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути усунені зазначені вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково, ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.