Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор’євої І.В.

суддів Животова Г.О., Чуйко О.Г.

за участю прокурора Чорної І.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2010 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 13, ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України,

повернуто прокурору Запорізької області для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів за наступних обставин.

Так, в серпні 2004 року, з метою реалізації умислу на умисне вбивство свого батька ОСОБА_3, ОСОБА_1, виступаючи підбурювачем, знаходячись по АДРЕСА_2, залучив ОСОБА_4 до пошуків виконавця вбивства, пообіцявши сплатити виконавцю вбивства винагороду в сумі 2500 доларів США.

В серпні 2004 року ОСОБА_4, запропонував ОСОБА_5 вчинити вбивство ОСОБА_6. ОСОБА_5, не маючи умислу на вбивство ОСОБА_3, з метою заволодіння грошима, погодився на цю пропозицію, про що повідомив ОСОБА_1, який передав гроші в сумі 2 500 доларів США ОСОБА_4, а останній передав їх ОСОБА_5

Протягом серпня-жовтня 2004 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОСОБА_7 з вимогою виконати умови договору, при цьому вказав місце проживання свого батька, надав дані про його зовнішність та автомобіль, на якому їздить ОСОБА_3

Маючи умисел на заволодіння грошима ОСОБА_1 без виконання умови умисного вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_5 в жовтні 2004 року звернувся до ОСОБА_2, з проханням переконати ОСОБА_1 у дійсності домовленостей, направлених на умисне вбивство ОСОБА_3 та передав останньому 800 доларів США. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, що він стане виконавцем вбивства.

Восени 2004 року ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_2 вбити ОСОБА_3, вказав ОСОБА_2 на всі необхідні дані відносно ОСОБА_3, щоб ОСОБА_2 не помилився в об’єкті.

Злочин не було доведено до кінця в зв’язку з добровільною відмовою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від його вчинення.

Крім того, в грудні 2005 року ОСОБА_1, виступаючи організатором умисного вбивства, зустрівся в м. Мелітополі з ОСОБА_2 та наполіг на вчиненні вбивства ОСОБА_3 або на поверненні йому частини сплачених коштів в разі невиконання домовленостей. ОСОБА_2 погодився виконати вбивство на замовлення.

У лютому 2006 року ОСОБА_2 незаконно придбав мисливську гвинтівку 16 калібру з двома набоями до неї та переніс її в квартиру АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_1 та передав її для незаконного зберігання.

В лютому 2006 року ОСОБА_2 у невстановленому слідством місці, незаконно, без передбаченого законом дозволу, шляхом укорочення ствола гвинтівки та прикладу виготовив з неї обріз мисливської гвинтівки, яку незаконно переніс до місця проживання ОСОБА_1 та передав останньому для незаконного зберігання.

В березні 2006 року ОСОБА_2 переніс обріз мисливської гвинтівки на горище АДРЕСА_3 де проживав на той момент.

29.06.06 року у вечірній час, озброївшись обрізом мисливської гвинтівки зарядженого двома набоями, ОСОБА_2 направився до подвір’я будинку АДРЕСА_4, де став чекати на ОСОБА_3 30.06.2006 року, приблизно о 03 год. 20 хв., побачивши потерпілого, зробив два постріли з обрізу мисливської гвинтівки в область живота та грудної клітки ОСОБА_3, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, однак свій умисел на вбивство до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 була надана медична допомога.

Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства суд в своїй ухвалі зазначив, що слідчим органам необхідно встановити місцезнаходження свідка ОСОБА_5, допитати його, перевірити при цьому показання ОСОБА_2, дослідити належним чином речовий доказ – касету, встановивши її аутентичність, провести розшифровку запису розмови, який міститься на касеті у відповідності до вимог діючого кримінально – процесуального закону, провести судово – фоноскопічну експертизу.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає, що досудове слідство проведено з дотриманням норм кримінально-процесуального закону, в обсязі необхідному та достатньому для постановлення вироку, винуватість засуджених повністю підтверджується зібраними по справі доказами. Зазначає, що суд не використав всіх процесуальних можливостей для усунення виявлених протиріч, недоліки, встановлені судом можливо виправити в судовому засіданні.

На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення захисника ОСОБА_8 в інтересах підсудного ОСОБА_2, в яких вона просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ст. 281 КПК України суд має право повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 " Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" (va002700-05) , у разі, якщо суд має змогу усунути виявлені прогалини досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику та допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Як убачається з ухвали, суд, направляючи справу на додаткове розслідування, вказав на необхідність проведення слідчих дій, для перевірки даних, які були отримані під час судового слідства.

Проте, такого змісту обставини, як видно з їх аналізу, стосуються не повноти чи правильності досудового слідства, а оцінки зібраних у справі доказів з погляду їх достатності, допустимості та достовірності, а тому не можуть бути підставами для направлення справи на додаткове розслідування.

Посилаючись на неможливість допиту свідка ОСОБА_5, суд належним чином не мотивував своє рішення в цій частині. Водночас суд не вжив всіх заходів для забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання для допиту. Також суд залишив поза увагою, що в разі неможливості явки свідка з тих або інших причин, він не позбавлений можливості дослідити представлені в справі показання свідка, в порядку ст. 306 КПК України та дати їм належну оцінку відповідно до ст. 67 КПК України.

Вказівка суду на необхідність уточнення пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1, є передчасною, оскільки відповідно до ст. 277 КПК України, прокурор під час судового розгляду до закінчення судового слідства вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення.

Посилання суду на порушення слідчим органом положень ч. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішень та практики Європейського суду не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки в силу ст.ст. 67, 323 КПК України саме на суд покладено обов’язок належно оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об‘єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже наведені в ухвалі підстави для повернення справи на додаткове розслідування не є законними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційним судом при поверненні справи на додаткове розслідування допущені такі порушення діючого кримінально – процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність прийняття рішення по справі, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали та направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2010 року про направленням кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді взяття під варту залишити без зміни.