5-159км11 Про створення та реєстрацію за грошову винагороду суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП без справжнього нaміру здійснювати господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших oсіб - 15.02.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 15 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 205 КК України на 3 роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він у серпні 2008 року в м. Києві, домовившись із невстановленою слідством особою на ім’я ОСОБА_3, за грошову винагороду в сумі 1000 гривень, створив та зареєстрував на своє ім’я в органах державної влади суб’єкт підприємницької діяльності – юридичну особу ПП "Локо Мікстрейд", без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Крім того, ОСОБА_2 вчинив підроблення офіційних документів підприємства – ПП "Локо Мікстрейд", за попередньою змовою групою осіб, з метою їх подальшого використання при здійсненні реєстрації підприємства в органах державної влади та відкриття рахунків підприємства в банківських установах.

В касаційній скарзі засуджений просить скасувати судове рішення, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні даних злочинів є необгрунтованими у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону, зокрема, вважає неправильною кваліфікацію його дій за ст.ст. 205 ч. 1, 358 ч. 2 КК України, крім того, вказує на те, що суд всупереч вимогам ст. 299 КПК України не дослідив усі докази і не врахував його показання, які фактично відрізняються від обставин, викладених в обвинуваченні.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, захисника, який підтримав доводи скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 299 КПК України під час судового засідання суд повинен визначити обсяг і порядок дослідження доказів у справі. При цьому, як передбачено ч. 3 цієї статті, він має можливість за відсутності заперечень учасників судового розгляду визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, та розглянути справу в порядку, встановленому у ст. 301-1 КПК України.

Із протоколу судового засідання вбачається, що суд визнав недоцільним досліджувати докази та обмежився допитом підсудного і дослідженням даних про його особу, пославшись на те, що ОСОБА_2 вину визнав повністю і фактичні обставини справи не оспорював.

Однак, такий висновок суду є помилковим.

На досудовому слідстві ОСОБА_2 детально показував, що в серпні місяці 2008 року в м. Києві біля станції метро "Либідська" познайомився з раніше невідомим йому чоловіком, який запропонував за грошову винагороду створити та зареєструвати на своє ім’я в органах державної влади суб’єкт підприємницької діяльності – юридичну особу ПП "Локо Мікстрейд", з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, при цьому здійснювати господарську діяльність він не збирався. Він виконав всі вимоги чоловіка, створив та зареєстрував на своє ім’я в органах державної влади юридичну особу - ПП "Локо Мікстрейд", після чого передав останньому всі статутні та реєстраційні документи, за що отримав гроші. Крім того, він підробив офіційні документи ПП "Локо Мікстрейд", що дало змогу зареєструвати підприємство різних компетентних установах (т. 2 а.с. 13-16, 55-56).

Натомість, у суді ОСОБА_2 показав, що він в серпні 2008 року, знаходячись біля станції метро "Либідська" та чекаючи на свою знайому, завів розмову з раніше незнайомим йому чоловіком на ім’я ОСОБА_3, який, дізнавшись про його скрутне матеріальне становище, запропонував заробити 1000 гривень. Погодившись на пропозицію чоловіка, він через декілька днів зустрівся з ним і підписав документи, які передав останній, за що отримав 750 гривень. З цим чоловіком він більше не бачився, підприємницькою діяльністю не займався (т. 2 а.с. 133).

При цьому судом взагалі не було з’ясовано, які саме злочинні діяння вчинив ОСОБА_2, у скоєнні яких він визнав свою вину та щиро покаявся.

Отже, викладені ОСОБА_2 в судовому засіданні обставини справи суттєво різняться з встановленими органом досудового слідства фактичними обставинами та з пред’явленим йому обвинуваченням.

Ця обставина зумовлювала суд дослідити зібрані у справі докази в повному обсязі і дати їм належну правову оцінку.

Таким чином, прийнявши згідно ч. 3 ст. 299 КПК України рішення про недоцільність дослідження доказів, суд безпідставно обмежив дослідження обставин справи допитом підсудного і дослідженням даних, що характеризують його особу, і закінчив судове слідство, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За умови, коли судом допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, постановлене в ній судове рішення відповідно до ст. 370, ст. 398 КПК України підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно провести судове слідство в повному обсязі, перевірити та дати правову оцінку показанням ОСОБА_2 і постановити законне і обґрунтоване судове рішення, врахувавши і інші доводи касаційної скарги засудженого.