Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Вільгушинського М.Й.

суддів - Марчук Н.О., Кваснєвської Н.Д.

з участю прокурора – Саленка І.В.

захисника - ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 15 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року щодо неї.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму,

засуджено за ст. 118 КК України на 1 рік 5 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнана винною в тому, що 04 лютого 2010 року, приблизно о 12 год. 35 хв., перебуваючи за місцем свого проживання в смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області, під час сімейної сварки з чоловіком ОСОБА_3, захищаючись від нападів та побоїв останнього, вважаючи себе вагітною, рятуючи своє життя та піклуючись про здоров’я своєї майбутньої дитини, схопила з кухонного столу ніж та умисно нанесла удар в область тулуба ОСОБА_3 Згодом, ОСОБА_2 з метою уникнути тяжких наслідків свого діяння викликала швидку медичну допомогу, після чого потерпілий був доставлений до Козелецької ЦРЛ, де був прооперований, але через деякий час помер в реанімаційному відділенні.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і змінити вирок місцевого суду, застосувавши до засудженої ст. 75 КК України та звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки виправлення та перевиховання її можливе без реального позбавлення волі. Зазначає, що судами не було достатньо враховано ряд пом’якшуючих обставин, а тому призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженої.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, захисника, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженої задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суди першої і апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини вчиненого засудженою злочину.

Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 118 КК України відповідає встановленим обставинам і у скарзі не оспорюється.

Доводи скарги захисника про те, що суд призначив засудженій надмірно суворе покарання, не ґрунтуються на матеріалах справи.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу та обставини, що пом’якшують покарання, зокрема, щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Вважати призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок суворості, колегія суддів підстав не знаходить.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судового рішення, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції захисника засудженої, аналогічні доводам касаційної скарги, і правомірно визнав їх безпідставними.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника засудженої задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.