Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Орлянської В.І.

суддів - Марчук Н.О., Пузиревського Є.Б.

з участю прокурора – Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні 22 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, останній раз

21.02.2007 р. за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 04.02.2010 р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 4 дні,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ј частини майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено до відбування ОСОБА_1 п’ять років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ј частини майна, яке є його власністю. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Ставищанського районного суду Черкаської області від 21.07.2007 р., і остаточно визначено до відбування ОСОБА_1 шість років позбавлення волі з конфіскацією ј частини майна, яке є його власністю.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 17 березня 2005 р. шляхом проникнення на територію садиби ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 таємно викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 1470,4 грв.; 2 квітня 2010 р. шляхом проникнення до будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 таємно, повторно викрав майно останньої на загальну суму 791,96 грв. Крім того, перебуваючи 8 березня 2010 року на сміттєзвалищі с. Вотилівка Лисянського району, знайшов, таким чином незаконно придбавши, 25,49 г. особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану), який переніс до свого помешкання в АДРЕСА_3, де став незаконно його зберігати з метою збуту, і який 15 квітня 2010 р. був виявлений та вилучений працівниками міліції під час огляду помешкання.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, яке виразилося в тому, що ОСОБА_1 призначено покарання без врахування положень ст.ст. 70 ч. 4, 72 КК України, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала доводи скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та вірно кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, що прокурором в касаційному порядку і не оспорюється.

Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні засудженому покарання є слушними.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього – за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно – за сукупністю вироків.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було засуджено вироком Ставищанського районного суду Київської області від 21 лютого 2007 р. за сукупністю вироків до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Крім того, було встановлено, що до цього засудження 17 березня 2005 р. він вчинив крадіжку майна ОСОБА_3 у АДРЕСА_1. За таких обставин суду необхідно було вирішити питання про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України та зарахування покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком. Однак судом, як вбачається з вироку, ці вимоги закону виконані не були.

З урахуванням наведеного вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж районного суду.