Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Міщенка С.М.
суддів Квасневської Н.Д., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні 22 лютого 2011 рок у у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 1 липня 2010 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого, востаннє 7.08.2003 р. за ч.3 ст. 185 КК України,
на підставі ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженого, за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено ОСОБА_1 3 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженого;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, не судиму,
за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено обов’язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,
за ч.2 ст. 317 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, покладено обов’язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 вересня 2010 року вирок залишено без зміни.
Згідно вироку, 19 квітня 2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 на ринку в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області придбали 2 стакани макової соломи та на автомобілі під керуванням ОСОБА_4 перевезли у м.Миронівка для виготовлення ацетильованого опію та його збуту. Цього ж дня близько 15-00 години ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, перебуваючи у будинку ОСОБА_3 по вул.Комсомольській, 97 в м.Миронівці Київської області, з дозволу останнього, який із корисливих спонукань надав своє житлове приміщення для виготовлення та вживання наркотичних засобів, незаконно, з метою збуту, із вищевказаної макової соломи виготовив ацетильований опій, частину якого об’ємом 2 мл. безоплатно збув ОСОБА_3, а по 2 мл. засуджені вжили у вищевказаному будинку. Решту ацетильованого опію ОСОБА_1 приніс за місцем свого проживання вАДРЕСА_1 де зберігав з метою збуту і близько 21-00 години ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 збули під час оперативної закупки ОСОБА_5 5 мл. опію ацетильованого в перерахунку на суху вагу 0,1049 гр.
22 квітня 2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 на ринку у м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області придбали 2 стакани макової соломи, яку перевезли на автомобілі під керуванням ОСОБА_4 у м.Миронівка для виготовлення ацетильованого опію з метою збуту та для власного вживання. Цього ж дня близько 15-00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_3, з дозволу останнього, який із корисливих спонукань надав своє житлове приміщення для виготовлення та вживання наркотичних засобів, з метою збуту, незаконно, повторно із вищевказаної макової соломи виготовив ацетильовании опій, частину якого об’ємом 2 мл. безоплатно збув ОСОБА_3, а по 2 мл. ацетильованого опію засуджені вжили у вищевказаному будинку. Решту ацетильованого опію об’ємом приблизно 11 мл. ОСОБА_1 приніс за місцем свого проживання, де став зберігати: 3 мл. з метою збуту і 8 мл. для особистого вживання і близько 21-00 год. під час оперативної закупки ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 повторно збули 5 мл. опію ацетильованого ОСОБА_5 у перерахунку на суху вагу 0,1113 гр.
22 квітня 2010 року біля 22-25 год. під час огляду працівниками міліії квартири за місцем проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було виявлено та вилучено шприц з 8 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено — опієм ацетильованим, вагою у перерахунку на суху речовину 0.2968 гр., який ОСОБА_1 зберігав з метою власного вживання.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону, а також на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м’якості. Зазначає, що постановляючи вирок щодо ОСОБА_1, суд безпідставно не визнав в якості обтяжуючої покарання обставини рецидив злочину, необґрунтовано звільнив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання. Крім того, прокурор вважає, що справа поверхово розглянута в апеляційному суді.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обираючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, дані про їхні особи, обставини, що пом’якшують покарання та навів їх у вироку. Обтяжуючих обставин судом не встановлено. Зокрема, суд взяв до уваги, що вони щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються, є потерпілими від аварії на ЧАЕС, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше не були засуджені. За таких обставин, суд обґрунтовано діййшов до висновку про наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, та з урахуванням осіб засуджених призначив їм основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України, обравши його нижчим від найнижчої межі, передбаченої законом. Висновок суду про можливість виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, без ізоляції їх від суспільства, та необхідність звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 79 КК України та ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України є обґрунтованим і належно мотивований судом у вироку. Покарання, призначене засудженим є достатнім і необхідним для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, підстав вважати його м’яким немає.
Доводи у касаційній скарзі про те, що суд безпідставно не визнав в якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 рецидив злочину, є аналогічними доводам, що були викладені в апеляції прокурора. Апеляційний суд перевірив їх і визнав безпідставними, належно обґрунтувавши свій висновок в ухвалі.
Посилання у касаційній скарзі прокурора на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, не знайшли свого підтвердження. Апеляційний суд навів мотиви на спростування доводів апеляції прокурора та належно мотивував своє рішення.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування судових рішень по справі, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 1 липня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
С у д д і : Міщенко С.М. Квасневська Н.Д. Пузиревський Є.Б.