Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Тельнікової І.Г., Орлянської В.І.,

за участю прокурора Гладкого О.Є.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 24 лютого 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі; ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів призначено покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Стягнуто з засуджених солідарно на користь Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 443 грн. 34 коп., на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 2140, 24 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2010 року зазначений вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ст. 304 КК України скасовано, а кримінальну справу в даній частині закрито. Виключено з мотивувальної частини вироку, як помилкову, вказівку про те, що потерпілий ОСОБА_5 передав мобільний телефон ОСОБА_1, замінено вказівкою, що потерпілий ОСОБА_5 передав мобільний телефон ОСОБА_6 Збільшено розмір стягнення на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди до 2668, 20 грн., моральної шкоди до 2000 грн. З урахуванням відшкодованої ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 2215 грн. і моральної шкоди в сумі 2000 грн., з засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 453,20 грн.

Доповнено резолютивну частину вироку вказівкою про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням у відповідності зі ст. 104 КК України.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31.08.2007 року приблизно о 24 год., біля магазину "Арго" на площі Повстання, 2 у м. Харкові, за попередньою змовою з ОСОБА_6, шляхом обману потерпілого ОСОБА_5, заволоділи належним йому мобільним телефоном "Самсунг Х700", вартістю 760, 41 грн.

Крім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, визнано винними у тому, що вони, після сумісного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, 25 січня 2008 року приблизно о 24 год., біля будинку № 32 по

вул. Б. Хмельницького у м. Харкові, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_3., нанесли йому удари руками і ногами по голові і тулубу, від яких він втрачав свідомість, завдавши останньому легкі тілесні ушкодження, заволоділи його майном на загальну суму 1639,35 грн.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів й правильності кваліфікації їх дій, посилається на безпідставне застосування судом до засудженого ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75, 104 КК України, необґрунтоване закриття кримінальної справи за ст. 304 КК України щодо ОСОБА_1, порушує питання про скасування судових рішень у зв’язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів і особам засуджених, направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, порушив вимоги ст. 365 КПК України, а саме вийшов за межі апеляційних вимог прокурора і безпідставно закрив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 в частині обвинувачення за ст. 304 КК України. Зазначає, що суд не вмотивував своє рішення, не вказав підстави закриття кримінальної справи в цій частині.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з м’якістю призначеного засудженим покарання і, посилаючись на безпідставне закриття кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 304 КК України, просив направити справу на новий апеляційний розгляд. перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку повинно бути викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду. Проте, ці вимоги закону під час розгляду справи судом першої інстанції виконані не були.

Вказані порушення місцевого суду були усунуті при розгляді справи в апеляційній інстанції. Так, апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що визнаючи пропозицію ОСОБА_1 "пограбувати чоловіка" способом втягнення неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність, суд першої інстанції вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, оскільки пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення не містить посилання на конкретні його дії щодо втягнення неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність, відсутній опис об’єктивної сторони даного складу злочину, що позбавило ОСОБА_1 можливості захищатися від пред’явленого йому обвинувачення у цій частині. Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що вказане порушення вимог кримінально-процесуального закону є суттєвим. Крім того, належно перевіривши доводи апеляції прокурора, матеріали кримінальної справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ст. 304 КК України і обґрунтовано скасував вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 304 КК України, а справу в цій частині закрив, що не суперечить вимогам ст.ст. 370- 371 КПК України. Із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, але помилково не зазначив у резолютивній частині ухвали підстави закриття кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_1 в цій частині. За таких обставин, не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і не є підставою для її скасування невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України, а вона підлягає уточненню у порядку, передбаченому ст. 395 КПК України. Відповідає вимогам закону і рішення судів щодо призначеного покарання засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, дані, що характеризують кожного із них, врахував, що вони раніше не судимі, за місцем проживання позитивно характеризуються. Також суд обґрунтовано визнав обставинами, що пом’якшують покарання, щире каяття обох засуджених і вчинення ОСОБА_2 злочину у п’ятнадцятирічному віці. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину засудженими ОСОБА_1. і ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння. Виходячи з конкретних обставин вчинення злочину, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення засудженому ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті і надав йому можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Також, урахувавши конкретні обставини справи, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 7 років, яке є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів, і не являється явно несправедливим внаслідок м’якості, як зазначив прокурор у касаційній скарзі.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, передбачених ст. 398 КПК України, які є підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень колегія суддів не вбачає, а тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2009 року залишити без зміни.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2010 року змінити. На підставі ст. 395 КПК України доповнити резолютивну частину ухвали Апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2010 року вказівкою про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 304 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

В решті ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без зміни.