Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Орлової С.О.,

Орлянської В.О.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 24 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду міста Харкова від 21 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року,

вироком суду першої інстанції

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, раніше судима 24.03.2008 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі

ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання

з іспитовим строком на 2 роки,

засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначено за сукупнісю вироків у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишений без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнана винуватою у тому, що на початку серпня 2008 року у денний час неподалік водосховища села Старий Салтов Волчанського району Харківської області незаконно придбала, перевезла до місця свого проживання та виготовила наркотичний засіб канабіс масою 11,2055 г, який зберігала за місцем свого проживання без мети збуту.

Крім того, 18 січня 2009 року близько 17 години, ОСОБА_2, знаходячись біля станції метро "Радянська Армія" у місті Харкові, з метою збуту у невстановленої слідством особи придбала наркотичний засіб канабіс, який перевезла та зберігала з метою збуту.

19 січня 2009 року близько 15 години 30 хвилин біля кафе "Макдональдс" по вулиці Пушкінській, 37 у місті Харкові, ОСОБА_2 незаконно збула особі, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, за 200 гривень наркотичний засіб канабіс масою 2,4673 г, продовжуючи зберігати при собі наркотичний засіб канабіс масою 5,1605 г до затримання її працівниками міліції.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Прокурор вважає необґрунтованим застосування судом ст. 69 КК України. На думку прокурора суд не врахував тяжкість вчинених злочинів, форму вини засудженої, корисливий мотив засудженої у вчиненні збуту, особу винуватої, яка раніше судима за корисливий злочин, вчинила нові злочини в період іспитового строку, не працює і вживає наркотичні засоби. Крім того, вважає необґрунтованим врахування судом пом’якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_2, оскільки дана обставина спростовується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, та кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі.

Що ж стосується доводів скарги про м’якість призначеного засудженій покарання, то колегія суддів вважає їх непереконливими.

Як видно із матеріалів справи, основне покарання засудженій ОСОБА_2 призначено із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому, застосування ст. 69 КК України мотивовано відповідно до вимог закону із урахуванням її молодого віку, наявності на утриманні малолітньої дитини та щирого каяття у вчиненні злочинів.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції дав оцінку призначеному ОСОБА_2 покарання і прийшов до правильного висновку про його обґрунтованість.

Підстави вважати призначене покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої внаслідок м’якості колегією суддів не встановлені.

Разом з тим, у вироку суду першої інстанції та ухвалі апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_2 збула наркотичний засіб ОСОБА_3 Проте, матеріали справи свідчать про те, що матеріали справи щодо ОСОБА_3 виділені в окреме провадження. Таким чином, з вироку місцевого та ухвали апеляційного судів необхідно виключити вказівку про збут ОСОБА_2 наркотичного засобу ОСОБА_3, зазначивши, що вона збула наркотичний засіб особі, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду міста Харкова від 21 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.

В порядку ст. 395 КПК України виключити з мотивувальних частин вироку та ухвали вказівки судів про збут ОСОБА_2 наркотичного засобу ОСОБА_3, зазначивши, що ОСОБА_2 збула наркотичний засіб особі, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження.

У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.