Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С.Г.,

суддів Чуйко О.Г., Суржок А.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 5 травня 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України в Херсонської області Головко Л.Л. від 02.04.2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28 ч.2, ст. 366 КК України.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2010 року частково задоволено скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та скасовано вказану постанову.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року постанову місцевого суду змінено, виключено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28 ч.2, ст. 366 КК України, в решті постанову залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на ту обставину, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого були наявні приводи і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи. Крім того, прокурор зазначає, що суд першої інстанції вдався до вивчення та оцінки доказів по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про порушення судом першої інстанції ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 колегія суддів вважає обґрунтованими.

Слідчим у постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що 17.10.2006 року за результатами проведення тендеру Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області в особі начальника Управління ОСОБА_1 та Корпорацією з поводження з небезпечними відходами в особі президента ОСОБА_4 укладено договір щодо знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших отрутохімікатів, на що з бюджету було виділено 1155000 грн. для фінансування знешкодження. В період з 25 по 28 грудня Корпорацією було вивезено до м. Кривий Ріг 65,2 тонни отрутохімікатів, де вони зараз і знаходяться.

В період з листопада по грудень 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, склали та видали завідомо неправдиві акти здачі - прийняття робіт, щодо виконання робіт Корпорацією на суму 847600 грн. по знешкодженню отрутохімікатів. По перевезенню отрутохімікатів підтверджено витрати на суму 62576 грн.

В грудні 2006 року ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, перерахував на рахунок Корпорації 8476000 грн. бюджетних коштів за роботи, які фактично не виконувалися, завдавши державі матеріальні збитки на вказану суму.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові формально послався на невідповідність постанови слідчого органу вимогам ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, які є необхідними для порушення кримінальної справи та вказав, що справу щодо ОСОБА_1 порушено безпідставно, умови договору ним були виконані, а у складених актах здачі – прийняття робіт не міститься неправдивих відомостей.

За змістом ст.ст. 94- 97, ч. 3 ст. 236-8 КПК України, суд першої інстанції, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевіряти чи є приводи та підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.

При цьому, на даній стадії досудового слідства, суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватись при розгляді кримінальної справи по суті.

Як вказано у постанові слідчого, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, підставами –достатні дані, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28 ч.2, ст. 366 КК України.

Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що ані акт ревізії, ані акти здачі – прийняття робіт не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочинів, за якими порушено кримінальну справу. Таким чином, суд вдався не до перевірки наявності приводу для порушення кримінальної справи та достатності даних, які вказують на наявність ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28 ч.2, ст. 366 КК України, а до оцінки ряду документів, тоді як вони мали досліджуватись і оцінюватись судом лише при розгляді справи по суті.

За таких обставин, постанова місцевого суду в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню.

Оскільки під час перегляду справи в апеляційному порядку зазначені порушення не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Під час нового судового розгляду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги захисника та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд.