Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор’євої І.В.,

суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,

з участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Закарпатської області на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 квітня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладено обов’язок не міняти місця мешкання без відома органів кримінально-виконавчої системи.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 липня 2010 року вирок міськрайонного суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він

25 жовтня 2009 року в м. Ужгороді придбав (знайшов) у двох згортках порошкоподібну речовину з вмістом 0,0059 гр. метамфітаміну, що є психотропною речовиною, переніс її додому та став зберігати, а 28 жовтня 2009 року незаконно збув за 600 грн. ОСОБА_2

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Указує про те, що ОСОБА_1 вчинено тяжкий злочин, який становить підвищену суспільну небезпеку, а тому рішення суду першої інстанції про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України вважає необґрунтованим. Оскільки апеляційний суд не усунув допущених порушень вимог ст. 65 КК України, прокурор вважає, що ухвала також підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор, який брав участь у розгляді судом першої інстанції, у своїй апеляції зазначав про те, що призначене ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості. При цьому вказував на те, що міськрайонний суд не врахував ступінь тяжкості скоєного злочину.

Під час перевірки справи, суд апеляційної інстанції, в порушення

ст. 377 КПК України, без наведення ґрунтовних мотивів на спростування цих доводів прокурора, погодився з висновком районного суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання. При цьому суд послався лише на те, що засуджений є особою молодого віку, позитивно характеризується, не має судимостей. Ці обставини, за висновком апеляційного суду, є підставами для застосування ст. 75 КК України.

Однак, апеляційний суд по суті не врахував, що діяння, за яке ОСОБА_1 було засуджено, закон відносить до категорії тяжких злочинів. Дії, пов’язані зі збутом психотропної речовини становлять підвищену суспільну небезпеку. Не мотивував суд й те, яким чином зазначені у вироку обставини звільнення від відбування покарання співвідносяться з характером діяння та даними про особу засудженого, який будучи працездатним суспільно-корисною працею не займався.

За таких обставин колегія суддів уважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог

ст. 377 КПК України.

Отже, на підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, внаслідок істотного порушення кримінально-процесуального закону ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, за результатами якого необхідно ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Під час нового апеляційного розгляду слід належно оцінити фактичні обставини справи, дані про особу винного та обставини, які мають юридичне значення при визначенні покарання, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині за тих самих обставин та даних про особу винного, то призначене із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід вважати явно несправедливим внаслідок м’якості.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 20 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.