Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

13.09.2013 р. ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації (далі Управління праці), в якому просила визнати протиправними дії відповідача по виплаті їй допомоги при народженні дитини ОСОБА_5 у розмірі, що призначається при народженні другої дитини та зобов'язати відповідача провести перерахунок даної допомоги та виплатити її у розмірі, що визначається при народженні третьої дитини з урахуванням виплачених сум.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 1.11.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8.05.2014 р. скасовано постанову місцевого суду та задоволено позов.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління праці звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У своїх запереченнях позивач зазначила, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка народила трьох дітей, які на даний час є неповнолітніми.

В зв'язку з народженням 30.05.2013 р. третьої дитини, позивачка 13.06.2013 р. подала до Управління праці заяву та пакет документів для оформлення державної допомоги при народженні третьої дитини.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини № 00012265342 від 5.06.2013 р. позивачці була призначена допомога, як на третю дитину в сумі 116640 грн.

Листом від 15.08.2013 р. № М-81-Б-01-7-1511 Управління праці повідомило позивачку, що при перевірці правильності призначення та виплати державної допомоги при народженні третьої дитини, державним інспектором було встановлено, що до її народження старший син, ОСОБА_6, проживав та проживає разом з батьком ОСОБА_7, що підтверджується пояснювальною запискою ОСОБА_7, копією мирової угоди від 12.04.2013 р. між позивачкою та ОСОБА_7 та копією ухвали Калинівського районного суду від 17.04.2013 р., якою вказану мирову угоду затверджено.

В зв'язку із зазначеними обставинами, відповідачем було призначено допомогу в розмірі 58320 грн., що виплачується на другу дитину.

Відповідно до ч.2 ст. 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Положеннями ч.2 п.13 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" № 1751 (1751-2001-п) (далі Порядок) передбачено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною.

Із змісту положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Порядку вбачається, що вирішуючи питання про призначення допомоги, слід виходити з того, скільки живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих) до народження дитини перебували на утриманні особи.

Таке утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.

Згідно з рішенням Калинівського районного суду Вінницької області з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно.

Виходячи з положень ст. 181 Сімейного кодексу України сплата аліментів є одним із способів виконання батьківського обов'язку по утриманню дитини.

В матеріалах справи містяться копії чеків, що свідчить про надання позивачкою матеріальної допомоги у вигляді речових посилок.

Крім цього, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про невиконання аліментних зобов'язань ОСОБА_4

Мировою угодою, укладеною між сторонами у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визначення місця проживання малолітньої дитини обумовлено, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до п.13 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (1751-2001-п) виплата допомоги припиняється у разі : позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачка на час народження третьої дитини, не позбавлена батьківських прав та не встановлено інших підстав, визначених законодавством для відмови у призначенні виплати допомоги по народженню третьої дитини.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8.05.2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.