Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула у судовому засіданні 2 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями заступника прокурора Чернівецької області на вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 28 грудня 2010 року.

Вироком Шевченківського районного суду міста Чернівців від 20 жовтня 2010 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, що пов’язана з торговими та розпорядчо-господарськими функціями на строк 2 роки, з конфіскацією відеопродукції порнографічного характеру.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного і додаткового покарання з випробуванням на строк 2 роки, поклавши на нього обов’язки передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 28 грудня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 301 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права займатися діяльністю, що пов’язана з торговими та розпорядчо-господарськими функціями, з конфіскацією відеопродукції порнографічного характеру.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки і покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В іншій частині вирок суду залишений без зміни.

Як визнав суд встановленим, засуджений ОСОБА_1 в період з 12 по 22 липня 2010 року незаконно придбав у невстановленої слідством особи компакт-диски формату "ДВД" з записами фільмів порнографічного характеру, які з метою подальшого збуту, зберігав у кіоску на торгових місцях НОМЕР_1 на території СП "ринок Буковинський", на розі вулиць Стасюка-Гайдара в місті Чернівці та збув по два таких компакт-диски ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за гроші в сумі 90 грн. та 95 грн. відповідно.

22 липня 2010 року в приміщенні кіоску на торгових місцях НОМЕР_1 на території СП "ринку Буковинський", на розі вулиць Стасюка-Гайдара в місті Чернівці працівниками міліції було виявлено та вилучено 8 компакт-дисків формату "ДВД" із записами фільмів порнографічного характеру, які ОСОБА_1 придбав та зберігав з метою подальшого збуту.

У касаційній скарзі з доповненням заступник прокурора Чернівецької області, порушує питання про скасування постановлених щодо засудженого ОСОБА_1 судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого від додаткового покарання на підставі ст. 75 КК України та ухвала суду апеляційної інстанції про зміну вироку та звільнення засудженого від додаткового покарання на підставі ст. 69 КК України не ґрунтуються на законі. Покарання призначене судом без врахування ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин справи і не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Зазначає, що в порушення ст. 377 КПК України, апеляційним судом не зазначено підстави, через які апеляційна скарга прокурора визнана необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка просила касаційну скаргу з доповненнями задовольнити, скасувати вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у зберіганні та збуті відеопродукції порнографічного характеру, вчинені повторно, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та в касаційній скарзі не оскаржується.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 301 КК України кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З матеріалів справи убачається, що місцевий суд при призначенні засудженому ОСОБА_1 основного покарання обґрунтовано врахував всі обставини справи, спосіб скоєння злочину, дані про особу, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, вину свою визнав повністю і щиро розкаявся у скоєному. З цих підстав колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України і покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, як такими, що ґрунтуються на матеріалах справи.

В той же час, звільнення місцевим судом ОСОБА_1 від відбування обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на підставі ст. 75 КК України, суперечить цій нормі закону. Дана помилка суду була виправлена при перегляді справи в апеляційному порядку із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове.

Апеляційний суду при перевірці вироку суду першої інстанції вмотивував визнання вищезазначених пом’якшуючих обставин справи такими, що пом’якшують покарання засудженого, та за відсутності обставин, які його обтяжують, обґрунтовано на підставі ч. 2 ст. 69 КК України призначив покарання без позбавлення ОСОБА_1 права займатися діяльністю, що пов’язана з торговими та розпорядчо-господарськими функціями.

Посилання у касаційній скарзі прокурора на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, не знайшли свого підтвердження. Апеляційний суд навів мотиви на спростування доводів апеляції прокурора та належно мотивував своє рішення щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, –

вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 28 грудня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями заступника прокурора Чернівецької області – без задоволення.