Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ в складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула в судовому засіданні 09 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України без конфіскації майна на 5 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків, передбачених пп. 3, 4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянку України, не судиму

за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Справа № 5-1316км11 Категорія: ч. 2 ст. 307,

Головуючий в суді першої інстанції: Суконцева Л.Г. ч. 2 ст. 309 КК України

Доповідач Крижановський В.Я.

Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Справа в апеляційному порядку не переглядалася.

За вироком суду, 22 січня 2010 року, біля 12 години, ОСОБА_2 в м. Кіровськ, придбала у ОСОБА_4 за 105 грн. наркотичний засіб – ацетильований опій для особистого вживання, без мети збуту. Після чого направилась до себе додому, але була затримана працівниками міліції.

14 квітня 2010 року, біля 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1 на вул. Леніна в м. Кіровськ збув ОСОБА_5 за грошову винагороду в 35 грн. медичний шприц з наркотичним засобом, ацетильованим опієм в перерахунку на суху речовину вагою 0,0486 грам, який в той же день був вилучений у ОСОБА_5 в приміщенні Кіровського МВ УМВС в Луганській області.

Крім того, 18 квітня 200 року, біля 20 години, ОСОБА_1 на вул. Леніна в м. Кіровськ, збув ОСОБА_5 за грошову винагороду в 35 грн. медичний шприц з наркотичним засобом, ацетильованим опієм в перерахунку на суху речовину вагою 0,0486 грам, який в той же день був вилучений у ОСОБА_5 в приміщенні Кіровського МВ УМВС в Луганській області.

Крім того, 19 квітня 200 року, біля 20 години, ОСОБА_1 на вул. Карташова в м. Кіровськ, збув ОСОБА_5 за грошову винагороду в 35 грн. медичний шприц з наркотичним засобом, ацетильованим опієм в перерахунку на суху речовину вагою 0,056 грам, який в той же день був вилучений у ОСОБА_5 в приміщенні Кіровського МВ УМВС в Луганській області.

Крім того, 21 квітня 2010 року, біля 19 години 20 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_2, біля залізничного переїзду на вул. Клари Цеткін в м. Кіровськ, у невстановленої досудовим слідством особи придбали за грошову винагороду медичний шприц з наркотичним засобом, який після на автомобілі-таксі стали незаконно перевозити, але були зупинені працівниками ДАІ. В цей час ОСОБА_1 заховав під переднє сидіння шприц, який був вилучений під час огляду автомобіля. Загальну сума вилученого опію в перерахунку на суху речовину склала 0,486 грам.

Крім того, в березні 2010 року, ОСОБА_1 на автодорозі навпроти вул. Урицького м. Кіровська знайшов дві пластикові пляшки з наркотичним засобом, який незаконно зберігав для особистого вживання, без мети збуту. Вилучений об’єм рідини, екстракційного опію, склав 2600 мл, в перерахунку на суху речовину склав 15,6 грам.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду та про направлення справи на новий судовий розгляд, у зв’язку з тим, що призначене покарання засудженому ОСОБА_1 вважає таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості через застосування до нього положень ст. 69 КК України. Крім того, посилається на неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд, кваліфікуючи дії

ОСОБА_2 за ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України, призначив їй покарання лише за ч. 2 ст. 309 КК України, замість призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі про неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 69 КК України до покарання призначеного ОСОБА_1 та незастосування ст. 70 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2, колегія суддів вважає переконливими.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, не врахувавши при цьому в повній мірі особу засудженого та суспільну небезпеку скоєних ним неодноразово тяжких злочинів, що потягло за собою призначення надто м’якого покарання.

Крім того, суд, встановивши винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів та кваліфікувавши її дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, та за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб, повторно, призначив їй покарання лише за ч. 2 ст. 309 КК України.

Натомість, згідно з вимогами ст. 70 КК України, суд мав би при сукупності злочинів, призначити покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, що судом зроблено не було.

Враховуючи наведене вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить з дотриманням вимог зазначеного закону постановити законне і обґрунтоване рішення у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Кіровського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.