Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 9 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2010 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 190 КК України,

та

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

обвинуваченого за ст. 198 КК України,

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв’язку з передачею їх на поруки колективу Авдієвського професійно-технічного училища, а кримінальну справу щодо них закрито.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він 9 лютого 2010 року у приміщенні Ясинкватського професійно-будівельного технікуму, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7, шляхом шахрайства незаконно заволодів його мобільним телефоном вартістю 730 грн.

ОСОБА_6, будучи обізнаним, що мобільний телефон здобутий злочинним шляхом, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_5, намагався збути цей телефон на радіоринку "Маяк" у м. Донецьку.

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон. Посилається на те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності з передачею їх на поруки колективу Авдієвського ПТУ, оскільки вони є учнями, а не робітниками цього трудового колективу. Указує, що таке звільнення не передбачено законом. Просить скасувати постанову і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до положень ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Отже, закон не встановлює, колектив якого саме підприємства, установи чи організації має право звернутися із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності і передачу особи йому на поруки. Разом із тим, заборони на застосування цієї норми щодо учнів (не працівників), закон не містить. Безперечно, колектив за місцем навчання правопорушника володіє не меншими можливостями з погляду проведення виховних заходів щодо осіб, які своїм навчанням беруть участь в його діяльності, чим за місцем роботи.

З огляду на викладене, кримінальний закон у справі судом застосовано правильно.

Даних, які б свідчили, що в справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Підстав для скасування або зміни судового рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора – без задоволення.