Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 9 червня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на судові рішення щодо ОСОБА_1

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 7 вересня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України у зв’язку із передачею його на поруки трудовому колективу Київського національного університету культури та мистецтва.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1434 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області 11 листопада 2010 року постанову залишено без зміни.

Згідно постанови суду, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він у двадцятих числах лютого 2010 року, у своєму службовому кабінеті у приміщені Одеського факультету Київського національного університету культури та мистецтва на вул. Авіаційній, 18 у м. Одесі, використовуючи своє службове становище декана, запропонував ОСОБА_2 свої послуги по поновленню останнього на 3 курс навчання за винагороду в сумі 600 доларів США і 4 березня 2010 року поблизу центрального входу в приміщення факультету отримав від ОСОБА_2 хабар у розмірі 600 доларів США, що на момент злочину складало 4790,52 грн. згідно з курсом валют, встановленим Національним банком України.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на необґрунтованість рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки лише на підставі витягу з протоколу загальних зборів колективу. Вважає неправильним рішення про передачу ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу Київського національного університету культури та мистецтва, оскільки останній працював на посаді декана на Одеському факультеті Київського національного університету культури та мистецтва, що також позбавляє трудовий колектив застосовувати щодо нього виховні заходи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, а судові рішення підлягають зміні в порядку ст. 395 КК України, з таких підстав.

Відповідно до ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро розкаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємств, установи чи організації.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що трудовий колектив Київського національного університету культури та мистецтва прийняв рішення звернутися до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності декана Одеського факультеті названого учбового закладу ОСОБА_1 у зв’язку з його передачею на поруки трудовому колективу. До суду було надано виписку з протоколу працівників трудового колективу.

Оскільки ОСОБА_1 вперше вчинив злочин середньої тяжкості та щиро розкаявся у вчиненому, то рішення суду про передачу його на поруки трудовому колективу Київського національного університету культури та мистецтва, членом якого він являється, що підтверджується копією наказу про прийняття ОСОБА_1 на посаду доцента Одеського факультету Київського національного університету культури та мистецтва і призначення його на посаду декана (а.с. 54), є обгрунтованим.

Що ж стосується рішення суду в частині покладення на ОСОБА_1 обов’язку відшкодувати судові витрати на користь ОНДІСЕ за проведення криміналістичної експертизи спецбарвника, то воно суперечить положенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 93 КПК України суд має право покласти судові витрати на особу в разі визнання її винною у вчиненні злочину, тобто при постановленні обвинувального вироку.

Кримінально-процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, щодо якої винесено постанову про звільнення від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі.

Тому, на підставі ч.1 ст. 398 КПК України, постанова суду підлягає зміні з виключенням рішення про стягнення судових витрат з ОСОБА_1 у порядку ст. 395 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 7 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області 11 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України змінити.

Виключити рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1434 грн.