Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М.

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

заявника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 9 червня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення, винесені у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2010 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову заступника прокурора Одеської області від 19 липня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2010 року постанову суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень, винесених у справі за скаргою ОСОБА_1, та закриття провадження за скаргою останнього. Посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, вважає, що суд не взяв до уваги наявність у справі даних, які вказують на наявність ознак злочину, і є достатніми для порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. За результатами розгляду скарги суддя приймає рішення залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КК України.

Зі змісту постанови суду видно, що, розглядаючи скаргу ОСОБА_1, та приймаючи рішення про скасування постанови заступника прокурора Одеської області, суд послався на відсутність достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України – перевищення службовою особою службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, та дають законні підстави для порушення щодо нього кримінальної справи. При цьому суд послався на те, що прокурором при порушенні кримінальної справи було порушено вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України, зазначив, що досліджені у судовому засіданні матеріали дослідчої перевірки не дають підстав вважати, що на час порушення кримінальної справи були достатні дані, які б свідчили про те, що дії ОСОБА_1 явно виходять за межі наданих йому довіреністю від 28.07.2008 року повноважень при укладенні мирової угоди, та що вони спричинили істотну шкоду або тяжкі наслідки.

Приймаючи таке рішення, суд не взяв до уваги, що, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір і процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинуватості особи можливі лише за умови порушення кримінальної справи та в процесі досудового слідства по ній. Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено обов`язок слідчого або іншої уповноваженої особи вказувати у постанові про порушення кримінальної справи усі елементи складу злочину та обставини, що підлягають доказуванню.

Таким чином, суд, всупереч вимогам ст. 236-8 КПК України, фактично вдався до оцінки доказів, зібраних під час дослідчої перевірки, та вирішив такі питання, які можуть вирішуватися судом лише при розгляді справи по суті. Отже, суд дійшов передчасного висновку про необхідність скасування постанови про порушення кримінальної справи і виніс необґрунтоване рішення. Апеляційний суд не виправив цієї помилки.

Наведені обставини, згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України, є підставою для скасування судових рішень, постановлених у даній справі, у зв’язку з порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути скаргу на постанову прокурора відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України і, у залежності від того, чи були при порушенні кримінальної справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КК України, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2010 року, винесені у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.