Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ в складі:

головуючого Вільгушинського М.Й,

суддів Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула в судовому засіданні 09 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 жовтня 2010 року.

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку

України, судиму вироком Ковпаківського районного

суду м. Суми від 26.04.2007 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки обмеження волі, 13.10.2008 року звільнена по відбуттю покарання

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців обмеження волі.

Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 14 жовтня 2010 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Справа № 5-1313км11 Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185;

Головуючий в суді першої інстанції: Князєв В.Б. ч. 2 ст. 185 КК України

Доповідач Крижановський В.Я.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що 21 березня 2009 року, біля 15 години 55 хвилин, перебуваючи у вагоні електропотягу на станції метро "Вокзальна" в м. Києві, намагалась повторно, таємно викрасти з жіночої сумки ОСОБА_3 гаманець з грошима в сумі 1009 грн. 50 коп., але не довела свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від її волі, тому що відразу була затримана чоловіком потерпілої.

10 квітня 2009 року, в період часу з 15 години до 15 години 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні "Укртелеком", що на вулиці Іллінській, 1, в м. Суми, повторно, таємно викрала з жіночої сумки ОСОБА_4 мобільний телефон вартістю 1070 грн.

28 квітня 2009 року, в період часу з 21 години 15 хвилин до 21 години 45 хвилин, перебуваючи в магазині, що на вул. Серепіна, 36-б, в м. Суми, повторно, таємно з продуктового кошика ОСОБА_5 викрала гаманець з грошима на загальну суму 1779 грн.

01 травня 2009 року, в період часу з 12 години 25 хвилин до 12 години 35 хвилин, знаходячись в магазині, що на вул. Харківській, 9, в м. Суми, повторно, таємно з кишені ОСОБА_6 викрала фотоапарат вартістю 2118 грн.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду та про направлення справи на новий судовий розгляд через м’якість призначеного покарання. Обгрунтовує тим, що засуджена ОСОБА_1 4 рази притягувалася до кримінальної відповідальності за крадіжки чужого майна і за 3-ма вироками відбувала покарання у виді позбавлення волі, тому призначення їй покарання у виді обмеження волі є надто м’яким.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості колегія суддів вважає переконливими з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі вказав на її каяття, визнання вини та відшкодування заподіяних злочином збитків.

Разом з тим, такий висновок суду є таким, що не відповідає матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 4 рази притягувалася до кримінальної відповідальності за крадіжки чужого майна і за 3-ма вироками відбувала покарання у виді позбавлення волі, заподіяні збитки відшкодувала не сама засуджена, а її матір.

Крім того, за наявності лише однієї пом’якшуючої обставини – каяття, суд призначив надто м’яке покарання.

Апеляційний суд вказані порушення закону не усунув, у зв’язку з чим ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанцій, задовольнити.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.