Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Єленіної Ж.М.

суддів Григор'євої І.В., Марчук Н.О.,

з участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2011 року матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року,

постановою старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП в

м. Запоріжжі від 30 червня 2010 року порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ "Полонія" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з постановою слідчого, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення ним ознак злочину, а підставами – достатні дані, суть яких зводиться до того, що директор ТОВ "Полонія" ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків в грудні 2009 року безпідставно зависив податковий кредит з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ "ТЦ Октавія". Внаслідок цих дій до Державного бюджету не надійшло коштів на загальну суму 2 179 294 грн. 76 коп., що є особливо великим розміром.

Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя постановою від

31 серпня 2010 року скасував постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року постанова районного суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Вказує на те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена за наявності достатніх приводів і підстав, які вказують на ознаки злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке відбулось в рамках розслідування кримінальної справи щодо директора ТОВ "ТЦ Октавія" ОСОБА_3

У якості достатніх даних, що слугували підставами до порушення кримінальної справи, стали матеріали судово-економічної експертизи № 159-10Б від 29.06.2010 року з питань правильності, своєчасності та повноти обчислення та сплати податків службовими особами ТОВ "Полонія" у період з 06.04.2009 року по 31.12.2009 року, судово-почеркознавчої експертизи

№ 13 від 24.06.2009 року, реєстраційні документи ТОВ "Полонія", податкові декларації з ПДВ за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року, пояснення ОСОБА_3, які вказували на те, що ТОВ "Полонія" за наслідками господарської діяльності із ТОВ "ТЦ Полонія" незаконно сформувало податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 179 294 гривні 76 копійок.

Відповідно до ст.ст. 94 – 97, ч. 13 ст. 2368 КПК України суд першої інстанції, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, перевіряє, чи є приводи та підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі. При цьому не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватися при розгляді кримінальної справи по суті.

Зважаючи на зазначені положення закону та обставини, що слугували підставами до порушення кримінальної справи, суд мав би з'ясувати, чи достатньо даних для початку процедури кримінального переслідування. Перевірити, що послужило приводами до порушення справи, чи можливо було без використання передбачених кримінально-процесуальним законом засобів доказування визначити правову природу дій ОСОБА_1 та їх наслідки.

Натомість, як убачається зі змісту постанови, суд по суті вказав на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про умисне ухилення

ОСОБА_1 від сплати податків, проаналізував зміст матеріалів перевірки та наданої адвокатом довідки ДПІ у Шевченківському районі

м. Запоріжжя, на підставі яких спростував наявність самого факту несплати податку. Таким чином, суд вдався до оцінки даних перевірки, що на даній стадії кримінального провадження не здійснюється, і є неприпустимим.

З огляду на викладене постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки під час розгляду справи в апеляційному порядку зазначені порушення процесуального закону не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала суду апеляційної інстанції.

Під час нового судового розгляду з урахуванням наведених підстав та в межах процесуальних повноважень, передбачених ст. 2368 КПК України, слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 31 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року скасувати, матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд.