Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єленіної Ж.М.,

суддів Марчук Н.О., Григор’євої І.В.,

з участю прокурора Пересунька С.В.,

заявниці ОСОБА_1,

представника заявниці ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 14 червня 2011 року в м. Києві касаційну скаргу представника заявниці ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 8 лютого 2011 року.

За змістом вказаних судових рішень постановою оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Чернігівській області від 5 листопада 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на вказане рішення оперуповноваженого, й постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2011 року її скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 8 лютого 2011 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник заявниці ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, а матеріали направити на додаткову перевірку, при цьому зазначає, що судовими інстанціями допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, не перевірено виконання органом дізнання вимог ст.ст. 94- 99 КПК України. Також посилається на те, що перевірка заяви ОСОБА_1 була здійснена поверхнево, однобічно і неповно, однак це залишилося поза увагою судів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявниці та її представника на підтримання поданої скарги, міркування прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 99 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання можуть відмовити в порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до порушення кримінальної справи.

Згідно із вимогами ст. 236-2 КПК України при розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України.

Постанова судді за результатами перевірки законності і обґрунтованості рішень органу дізнання, слідчого, прокурора має бути мотивованою. Суддя зобов’язаний указати в постанові, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.

Як убачається із матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, у заяві до начальника УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 просила провести перевірку за фактом незаконного позбавлення волі та погроз фізичною розправою щодо її чоловіка ОСОБА_4 Під час надання додаткового пояснення ОСОБА_1 вказала на можливу причетність до вказаних у заяві протиправних дій ОСОБА_5

Місцевий суд у своїй постанові, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1, вказав, що оперуповноважений в ОВС УБОЗ УМВС України в Чернігівській області обґрунтовано виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення органу дізнання, суд належним чином не перевірив матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи та не дав мотивованої відповіді на наведені вище доводи заявниці.

Крім того, залишилися поза увагою суду ті обставини, що у постанові оперуповноваженого від 5 листопада 2010 року не вказано, за якою статтею Кримінального кодексу України (2341-14) було відмовлено у порушенні кримінальної справи, а під час перевірки не були опитані усі особи, про причетність до неправомірних дій яких вказувалось у заяві про злочин та поясненнях ОСОБА_1 і її чоловіка ОСОБА_4

Таким чином, рішення місцевого суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, тому відповідно до вимог ст. 398 КПК України постанова суду підлягає скасуванню.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_1, не встановив та не усунув порушення, допущені судом першої інстанції, і, не дотримуючись вимог ст. 377 КПК України, залишив доводи заявниці, аналогічні тим, які викладені у касаційній скарзі її представника, без розгляду.

Тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об’єктивно дослідити матеріали, на підставі яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи, та прийняти законне рішення.

Однак колегія суддів вважає, що, відповідно до вимог ст.ст. 236-2, 396 КПК України справа після скасування судових рішень у касаційному порядку підлягає направленню на новий судовий розгляд, а не на додаткову перевірку, як про це фактично просить адвокат ОСОБА_3 у касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу представника заявниці ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 8 лютого 2011 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.