Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 14 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2010 року.

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки із покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 375 гривень 60 копійок судових витрат за проведення хімічних експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він у вересні 2009 року біля цвинтаря в с. Олександрівки Олександрійського району Кіровоградської області побачивши рослини декоративної коноплі, зірвав з них верхівки і листя, та приніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де висушив, подрібнив, та зберігав її без мети збуту.

17 лютого 2010 року близько 16 години під час проведення огляду працівниками міліції місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, вага якого у перерахунку на суху речовину становить 9,926 г, який він незаконно придбав, виготовив та зберігав буз мети збуту.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Твердження прокурора про те, що суд безпідставно призначив винному м’яке покарання, є непереконливими.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України у достатній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, умисним і закінченим, так і дані про його особистість. Зокрема зі змісту характеристики наданої йому сільським головою, засуджений протягом останніх років проживає в селі Олександрівці у будинку діда і баби, яких доглянув до смерті, громадського порядку не порушує, не працює, а також відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, й дійшов правильного висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та звільнення останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Посилання прокурора на те, що судом при застосуванні ст. 75 КК України залишено поза увагою ту обставину, що він раніше неодноразово судимий за скоєння аналогічних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в силу закону він є таким, що не має судимості, а тому ця обставина не може бути підставою для призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання.

Призначене ОСОБА_5 покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України є необхідним й достатнім для попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, слід зазначити, що у судовому засіданні прокурор також просив суд звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням.

Інших причин для скасування чи зміни вироку в касаційній скарзі не зазначено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.