Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ в складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні 16 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України не судимого

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 19 травня 2009 року, біля 23 години 10 хвилин, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, використовуючи знайдений ключ, відкрив вхідні двері та проник в будинок ОСОБА_2, розташованому по пров. Донецькому в м. Змієві Харківської області, звідки таємно викрав майно, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2294 грн.

В касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду та про направлення справи

Справа № 5-1345км11 Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий в суді першої інстанції: Овдієнко В.В.

Доповідач Крижановський В.Я.

на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме статті 69, що потягло за собою призначення засудженому покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Правильність висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується доказами дослідженими судом і не заперечується у касаційній скарзі.

Проте суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, згідно з якою засудженому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

При вирішенні цього питання суд мав належно дослідити й оцінити всі обставини, що мають істотне значення та врахувати, що стаття 69 КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є як умови, так і підстави, про які необхідно вказувати у вироку.

Цих положень закону суд першої інстанції не дотримався, як і суд апеляційної інстанції, який залишив вирок суду без зміни.

Так, ухвалюючи рішення про призначення ОСОБА_1 покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, суд належним чином не мотивував, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнав такими, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що дали підстави для застосування ст. 69 КК України. Пославшись на пом’якшуючі покарання обставини, зокрема, на щире каяття та часткове відшкодування шкоди, суд не в повній мірі врахував і обтяжуючі покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та дані про особу засудженого, який не займається суспільно корисною працею та посередньо характеризується за місцем проживання.

Враховуючи наведене, зазначений вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі матеріали справи, дати їм належну оцінку. За умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м’яким.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанцій, задовольнити.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.