Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула 16 червня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2010 року.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2010 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого:

- 29 листопада 2007 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України зі застосуванням ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 15 січня 2009 року близько 15 год. вчинив замах на відкрите викрадення майна громадянки ОСОБА_6 – трьох пар джинсів, загальною вартістю 461 грн. з торгівельної палатки на ринку "Європа", що розташований біля станції метро Героїв Праці у м. Харкові, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

У касаційній скарзі засуджений вказує на порушення його права на захист, що полягає в не ознайомленні його з матеріалами справи, зазначає, що судом першої інстанції не правильно визначено остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, оскільки не враховано строк його тримання під вартою до винесення попереднього вироку від 29 листопада 2007 року, посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України, що полягає у не спростуванні доводів апеляцій засудженого та його захисника. Просить вирок та ухвалу скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечує проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки у межах пред’явленого підсудним обвинувачення.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженого кваліфіковано правильно.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого, зокрема щодо його не ознайомлення з матеріалами справи, й правильно визнав їх необґрунтованими. Доводи апеляції належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

При перевірці вироку та ухвали, колегією суддів не встановлено порушення права ОСОБА_5 на захист.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та призначене відповідно до вимог ст. 71, 72 КК України.

Доводи касаційної скарги щодо неповноти досудового та судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи не можуть бути розглянуті колегією суддів, оскільки відповідно до ст. 398 КПК України з цих підстав вирок та ухвала не можуть бути змінені або скасовані.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Стосовно зарахування строку перебування під вартою за попереднім вироком то це питання вирішується в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

вирок Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу – без задоволення.