Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Міщенка С.М.,

суддів Сахна Р.І., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Іванківського районного суду Київської області від 1 жовтня 2010 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 14 серпня 2010 року приблизно о 21 год., перебуваючи в гостях у

ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1, таємно викрав належну останньому дорожню сумку вартістю 250 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 повторно 16 серпня 2010 року, перебуваючи разом з неповнолітньою ОСОБА_3 на ставку біля с. Федорівка Іванківського району Київської області, таємно викрав належний останній мобільний

телефон "Нокіа 6303", чим спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 350 гривень.

Окрім того, ОСОБА_1 повторно 18 серпня 2010 року приблизно

о 1 год., знаходячись у будинку АДРЕСА_1 таємно викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 320 гривень.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що дії засудженого необхідно кваліфікувати за ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки засуджений вчинив декілька тотожних злочинів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу та просила змінити вирок суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні встановлених судом злочинів є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку і касаційній скарзі прокурором не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КК України при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу (2341-14) .

Вироком суду встановлено, що 14 серпня 2010 року ОСОБА_1 вчинив крадіжку майна ОСОБА_2 Ці його дії органи досудового слідства кваліфікували за ч. 1 ст. 185 КК України. Усі подальші крадіжки майна вчинені ним 16 та 18 серпня 2010 року були кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України. За жоден з цих злочинів ОСОБА_1 не був засуджений та його не було звільнено від кримінальної відповідальності.

Отже, враховуючи положення ст. 33 КК України дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів за кожен злочин окремо, тобто за ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вирок щодо

ОСОБА_1 підлягає зміні.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судового рішення по справі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 1 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Дії ОСОБА_1 за епізодом таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_2, вчиненого засудженим 14.08.2010р. перекваліфікувати

з ч. 2 на ч. 1 ст. 185 КК України та за цим законом призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених

ч. 1 ст. 185 КК України і ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.