Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г., Крижановського В.Я.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 23 червня 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Київського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1
Як убачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого прокуратури м. Харкова Свободою Д.О. від 31.08.2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2010 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано вказану постанову.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 1 листопада 2010 постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на ту обставину, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого були наявні приводи і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи. Крім того, прокурор зазначає, що суд першої інстанції вдався до оцінки доказів по справі, в тому числі тих, що були зібрані після її порушення. Просить справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи прокурора про порушення судом першої інстанції ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги ОСОБА_1 колегія суддів вважає обґрунтованими.
Слідчим у постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що 27.08.2010 року, приблизно о 17 год. 30 хв. провідний інженер по стандартизації – державний інспектор по державному нагляду за якістю продукції, додержання стандартів, норм і правил відділу державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил та державного метрологічного нагляду ОСОБА_1, являючись службовою особою ДП "Харківський регіональний науково – виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", виконуючим організаційно – розпорядчі та адміністративно - господарські функції, маючи умисел на отримання хабара, з корисливих мотивів, діючи умисно та протиправно, знаходячись у салоні автомобіля "Шкода" д.н.з. НОМЕР_1, поблизу вул. Мироносицькій, 36 в м. Харкові, отримав від ОСОБА_3 хабар у розмірі 3800 грн. за перевірку, реєстрацію та видачу технічних умов на вироби з вулканізованої гуми.
Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові формально послався на ту обставину, що наданих суду матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа, не вбачається достатніх ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та вказав, що справу було порушено з порушенням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. Також у постанові суду вказано на суперечності між поясненнями, наданими ОСОБА_3 та даними, що містяться у постанові.
За змістом ст.ст. 94- 97, ч. 3 ст. 236-8 КПК України, суд першої інстанції, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевіряти чи є приводи та підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.
При цьому, на даній стадії досудового слідства суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватись при розгляді кримінальної справи по суті.
З постанови слідчого вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява громадянина ОСОБА_3 про вимагання ОСОБА_1 хабара, а підставою – матеріали, добуті в ході дослідчої перевірки, що вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав на наявність у матеріалах справи протиріч між розміром хабара та діями, які мав учинити ОСОБА_1 за його отримання. Таким чином, суд вдався не до перевірки наявності приводу для порушення кримінальної справи та до достатності даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а до оцінки ряду документів, тоді як вони мали досліджуватись і оцінюватись судом лише при розгляді справи по суті.
Крім того, посилаючись на ту обставину, що на момент порушення кримінальної справи ОСОБА_1 не був суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, суд вийшов за межі наданих йому ст. 236-8 КПК України повноважень, оскільки зробив даний висновок на підставі доказів, зібраних слідчим після порушення кримінальної справи.
З огляду на положення ст. 236-8 КПК України, суд не повинен давати оцінку всебічності, повноті, об’єктивності проведення досудового слідства.
За таких обставин, постанова місцевого суду в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ст. 236-8 КПК України про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи суд виносить постанову, копія якої направляє потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу. Процесуальний закон надає також особі, за заявою якої порушено справу, можливість висловити суду свої міркування щодо обставин, що слугували підставами до порушення справи.
Як видно зі справи, відносно ініціатора порушення кримінальної справи – ОСОБА_3, ці вимоги закону були порушені. Зокрема, у справі немає даних про належне інформування про день і час розгляду справи в суді ОСОБА_3 та розгляд справи відбувся у його відсутності.
Оскільки під час перегляду справи в апеляційному порядку зазначені порушення не були усунуті, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.
Під час нового судового розгляду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_1 та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд.
С у д д і : М.А.Мороз О.Г.Чуйко В.Я.Крижановський